Тому що сподобались «донецьким»

      Протест колективу Гідрометеорологічного центру Азовського та Чорного морів викликало рішення про безоплатну передачу споруд кліматичної станції та прилеглої 3,3-гектарної охоронної земельної ділянки на Французькому бульварі в Одесі під житлову забудову керівництву Науково-виробничого природоохоронного об'єднання, створеного в лютому 2004 р. у Києві. З відкритим листом синоптики звернулися до глави Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького, копію якого передано «УМ», а також Президенту, Прем'єру та Генпрокурору України.

      Як зазначено в документах, приводом для наказу №298, підписаного главою природоохоронного відомства Сергієм Поляковим, нібито було прохання керівника київської фірми Дениса Скидана про передачу об'єктів Гідрометеорологічного центру, включно із земельною ділянкою площею 3,3 гектара у приморській зоні, «для подальшого розвитку природоохоронної діяльності підприємства і розширення сфери виробництва в Причорноморському регіоні». Натомість фірма зобов'язалася виконувати поточний ремонт споруд та будинків Гідрометеорологічного центру. «Ми вбачаємо у цих діях, що здійснюються під прикриттям Мінохорони навколишнього середовища, — наголошують автори документів, — загрозу існуванню і нормальній роботі найстарішого в Україні Гідрометеоцентру Азовського та Чорного морів, який протягом 140 років виконує відповідальну місію вивчення режиму атмосфери та спостереження за погодою і складання попереджень населенню про небезпечні кліматичні явища...»

      Можливо, з урахуванням того, що відомчий наказ №298 про безоплатну передачу будівель і дорогої приморської землі (по 30 тисяч доларів за сотку) підписав представник «донецької команди» пан Поляков, одеські синоптики спрямували аж два звернення-протести «донецькому ж» главі уряду: «захистіть нашу Державну гідрометеорологічну службу України від неправомірних дій». Однак відповіді на жодне зi своїх послань від глави уряду й кандидата в президенти досі не дочекалися... 

      Між тим, як слушно зауважували автори колективного звернення — голова профспілкового комітету Іван Мосьпан, керівник відділу метеорології Петро Чумак, керівник відділу морських і річкових прогнозів Алла Савілова, керівник сектору методичного керівництва Олександр Казаков та інші — виконання наказу №298 викликає потребу суттєвих уточнень. Зокрема, «не зрозуміло, — зауважують синоптики, — як може здійснюватися виробнича діяльність або будівництво усередині 200-метрової охоронної зони кліматичної й аерологічної станцій, коли це є порушенням чинного законодавства України (Закону України №443-XIV від 18.02.1999 «Про гідрометеорологічну діяльність» (статті 12 і 13) і Постанови Кабміну України №2262 від 11.12.1999). Також не зрозуміло, чому простий ремонт труби або електрокабеля спричиняє передачу на баланс усього будинку, споруд реперної кліматичної станції і земельної ділянки площею 3,3 га київській фірмі, що  мала на час реєстрації в лютому 2004 р. статутний фонд 1000 грн. і в статуті якої передбачена будь-яка діяльність — від купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів до торгівлі нерухомістю, складання меблів і зовнішньоекономічної діяльності, — але зовсім не передбачаються... метеорологічні спостереження і радіозондування атмосфери. Хоча це, можливо, справді зайве — тому що, за  неофіційними відомостями, наміри зазначеної фірми пов'язані з будівництвом на цьому місці (території Гідрометцентру Азовського та Чорного морів. — Авт.)  житлового і розважального комплексів. Доля гідрометеорологічної служби хвилює близько 300 співробітників метеоцентру. А у відповідь на запитання ми поки що чуємо погрози  і вимоги терміново підписати факсимільні документи...»

      Суть того, що нині утверджують представники «донецького» клану на Одещині, проста, як ті відомі діяння, за які колись «погорів» один з кандидатів на найвищу державну посаду — «хапай, поки можна, і втікай!» Власне, про це одеські синоптики змушені вельми прозоро натякати у зверненні самому главі Мінприроди —  «донецькому» Полякову: «Нам відомо, що зараз в Одесі будівельний бум у прибережній смузі. Спричинили його високі ціни на землю і споруджувані будівлі. Багато ділянок уже перетворено на кам'яні джунглі. Знищується неповторний колорит одеських дачних поселень, зазнає непоправної шкоди прибережна місцевість, причому будівництво здійснюють усупереч чинним правилам — будівлі зводять у межах 150-метрової охоронної зсувної зони. За певних умов це може призвести до катастрофічних наслідків — через значне навантаження на схили. Проте будівництво триває. Нам би дуже не хотілося стати свідками перетворення нашого робочого місця на чергову новобудову, що спотворює узбережжя...»

      Згідно з існуючими регламентними документами, усі питання, позв'язані з відкриттям або закриттям гідрометеостанції, її перенесенням, вирішує компетентний державний орган — Центральна геофізична обсерваторія Держгідромету України, розташована в Києві. Її керівництво підтверджує статус об'єкта як реперної кліматичної станції з виконанням усіх положень чинного законодавства. Більше того, обсерваторія категорично проти передачі охоронної території станції будь-яким організаціям, особливо комерційним, оскільки їхня діяльність може спричинити закладення землі або передачу її структурам, діяльність яких не пов'язана з метеорологією.

      Одеські синоптики вважають, що керівництво природоохоронного відомства України вкрай звузило права підлеглої Гідрометслужби, а відповідний відомчий відділ, якому підпорядковані українські синоптики та гідрологи, «далекий від наших негараздів і розуміння роду нашої діяльності. Керівництво Гідрометслужби України позбавлене можливості самостійно призначати керівні кадри, обмежене у фінансових можливостях, а тепер, як бачимо, не може також ефективно керувати...» Внаслідок цього перед керівництвом Гідрометцентру Азовського та Чорного морів постав невеликий вибір: виконувати відомчий наказ про безоплатне відчуження будівель і землі або «написати заяву про звільнення з посад...»