«За шмат гнилої ковбаси...»

19.03.2015

Згадалося, слухаючи опівночі шановану мною передачу українського республіканського радіо. Здебільшого, як правило, передачі ведуться чистою українською мовою. Але, на жаль, інколи мигнуть іншомовні диктори. У моєму селі також є «іноязичні» — ціла сім’я у 40-х була вивезена до Сибіру, були й малолітні доньки. Із Сибіру поверталися дорослими, там і заміж повиходили. І повернулись на Батьківщину, у своє село. Тут навчилися української (бо за роки на чужині призабули рідну мову). І воно б нічого, похвально, але одна з сестер вийшла заміж ще в Росії за корінного «русского». Він опанував українську мову, але не забув і росiйську, часто пересипав нею українську. Натомість дружина, корінна місцева жителька, в розмовах дуже часто переходить на російську навіть із місцевими жителями.

Я добре знаю її чоловіка, розмовляю з ним українською і якось при розмові з ним напряму запитав, чи він не може вивчити українську досконало, адже більше сорока років тут живе. «Но я же русский, как-то неудобно. Да и не совсем чисто говорю по украински».

Хотів закінчувати листа, та замислився над заголовком і хотів би закінчити тим, що ковбасу ставили вище слова. Але ні, не всі такі. Маємо живий приклад: корінна українка, немовлям вивезена в Сибір, і корінний «русскій», який добровільно приїхав в Україну, — в одного «язик», а в другої мова. Напрошується запитання, то де ж «язик», а де мова? Тож учімося, брати, чого вартий шмат ковбаси...

Степан СЕМЕНКІВ
с. Дем’янів, Галицький район,
Івано-Франківська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>