Починаючи з Богдана Хмельницького, всі договори керівників України з Московією, а потім і з Росією були не вигідні для України, бо вона виступала в ролі слабака, прохача. Тільки гетьман Виговський довів, що українці свої проблеми з Московією можуть вирішувати й іншим способом, розгромивши її війська під Конотопом. Історією закарбовано, що вічним ворогом України є Московія, але керманичі нашої країни ніколи не аналізують уроків історії або не знають її, або їм байдуже, а розплачуються життям за це українці.
Зараз можна почути, що ніхто не чекав, що Росія почне війну з Україною, тому й не було відповідної воєнної доктрини держави. Насправді бiльшiсть президентiв України нічого не хотіли робити для зміцнення держави, її збройних сил, а навпаки — знищували, тому що тільки за паспортом вони — українці, а в душі — малороси.
Президент Кравчук нещодавно сказав, що ще Єльцин йому говорив, що Україну Росія не відпустить. Про це Кучмі Росія нагадала Тузлою, а Ющенку — Грузією, мовляв, начувайтеся. Янукович узагалі не вважав, що чимось зобов’язаний Україні, а за мету мав власне збагачення. Зате Путін ніколи не приховував свої наміри щодо України, завжди окреслював свої геополітичні інтереси, в яких Україна була на першому місці.
Ніхто не думав, що студентський виступ у листопаді 2013 р. приведе до Революції гідності, яка повалить режим Януковича. Як так сталося, що неозброєні, але патріотично налаштовані українці підуть у наступ, ризикуючи своїм життям, проти озброєного «Беркута» і загонів міліції? У ті дні, рік тому, ніхто в перемогу Майдану не вірив, у тому числі і його лідери, які вмовляли протестувальників не наступати на «Беркут» і загони міліції, але в українців заграла кров предків-козаків, бандерівців, які не шкодували життя для перемоги над ворогом. І перемогли.
Сьогодні практика т. зв. перемир’я, дипломатичні зустрічі дають позитивні результати. Але Росія мирним шляхом ніколи не віддасть окуповані наші території. Ніяких договорів з Україною, в тому числі й міжнародних, Путін не визнає, ніякі санкції на нього не подіють. Він розуміє тільки силу. Не чекаймо й розпаду Росії — росіяни звикли до життя в злиднях і диктату царя (чи то президента).
Отже, необхідно створити і озброїти півмільйонну армію і силою відновити контроль над нашими кордонами між Росією та Луганською і Донецькою областями. Це — наша земля, і ми повинні застосувати всі методи для її звільнення. На російські землі ми не зазіхаємо. Перемога буде за нами, бо за нами правда, світ і Бог. Як і на Майдані, треба вірити і діяти.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
