Найуспішнішого українського митця, лауреата Шевченківської премії за цикл «Українські мотиви», засновника «нового українського пейзажу», класика нефігуративного живопису, 68-річного Анатолія Криволапа не так легко виманити у Київ iз його затишного маєтку на березі озера у селі Засупоївка Яготинського району.

«Ніколи ніщо не народжувалося ні з чого. Все має бути в комплексі. Потрібний штамп. Потрібна сіра маса. Тільки з посереднього виникають індивідуальності. Тому треба підтримувати усі напрями, та особливо творчість молодих. Не можна казати, що вони не такі. Я можу говорити про погану якість».

Кажуть, Анатолій Криволап — відлюдник і самітник. Кажуть, нікому не розкриває своєї формули — особистий рецепт змішування акрилових та емалевих фарб, — що створює тактильну поверхню зі струмками кольору. Кажуть ще багато чого. Але є одна людина, яка знає про Криволапа більше за тих, які «кажуть». Це внук відомого художника — Олексій Криволап, студент другого курсу в Національній академії керівних кадрів культури та мистецтв, за спеціальністю менеджер інформаційного та виставкового бізнесу.