Біда жене людей із буремного Донбасу в більш тихі та спокійні регіони. Втім, як з’ясувалося, дехто з вимушених переселенців забуває про закони гостинності й починає поводитися як удома. Днями на вулиці Дніпробудівська в Дніпродзержинську місцеві патріотично налаштовані жителі помітили двох порівняно молодих людей за вельми специфічним заняттям.

Марія Павлівна своїх дітей не має. Все життя промоталася віддаленими селами фельдшеркою районної швидкої допомоги. А недавно якась полтавська вчителька назвала «потрохом» стареньку, що впертою мурашкою волокла неосяжні сумки з провізією до казарм. Там на переформуванні перебував підрозділ її двоюрідного онука. Підрозділ дітей-строковиків, котрих не демобілізували, як належало, минулої весни, а виставили на передову в зоні АТО.