Валити Леніна

«Розіп’ятий хлопчик таки знайшовся. У Слов’янську. Щоправда, він не зовсім хлопчик, але...». Так відреагували користувачі соцмереж на фото, де пенсіонер, розставивши руки, намагається захистити пам’ятник Леніну від десятків активістів, які два дні поспіль намагалися позбавити Слов’янськ одіозного знаку радянської епохи.

Перша спроба повалити Леніна відбулася в ніч на 11 січня. Однак усе завершилося велелюдним мітингом. Начебто всі чекали спецтехніку, яку пообіцяли бійці батальйону спецпризначення «Січ», однак вона не приїхала. Інші звинуватили батальйон «Харків», який начебто став на захист пам’ятника, та посилені наряди правоохоронців. «Міліції і військових стає дедалі більше. Два тентовані КрАЗи з військовими грізно стоять неподалік. Тягач, що мав зачепити пам’ятник, не приїхав. Люди обурені й потроху розходяться», — засвідчив на своїй сторінці у «Фейсбуці» екс-нардеп Олександр Бригинець. Самі ж представники «Січі» заявили, що про наміри повалити пам’ятник вони нічого не знали. «Якби бійці «Січі» були вночі на площі у Слов’янську, то вони б не дали батальйону «Харків» та Нацгвардії стати на заваді виконанню волі народу, тобто знесенню пам’ятника Леніну», — переконували вони.

Не досягнувши бажаного, громада «Гурт Слов’янськ» скликала наступного дня народне віче. На нього, до слова, зібралась рекордна кількість людей — близько 500 громадян, які виступали як за, так і проти ліквідації пам’ятника вождю. Поки тривали суперечки, найбільш активні таки закинули мотузки на Леніна й спробували повалити його вручну, попри те, що під постаментом уперто стояв «розіп’ятий» дідусь. Утім вождь знову вистояв — людських сил для «повалення» металевого Леніна таки забракло. Щоправда, на віче таки було ухвалено рішення позбутися пам’ятника — але «цивілізованим способом».

Зрештою, ні в Слов’янську, ні в інших населених пунктах, де ще залишились Леніни, їм довго не встояти — Мінкультури дав добро на повалення всіх пам’ятників комуністичним діячам. «Держава не буде протидіяти, а, навпаки, всіляко сприяти будь-яким громадським ініціативам, які боротимуться за очищення України від цих реліктів тоталітарного минулого», — заявив міністр культури В’ячеслав Кириленко. За його словами, такі пам’ятники відсутні в Державному реєстрі нерухомих пам’яток України, не несуть жодної цінності та не є об’єктами культурної спадщини. Тому під охорону з боку держави вони не підпадають.