«Змова» проти Росії та 200 зниклих безвісти

      Станом на вчорашній ранок, згідно з офіційними даними, загиблими внаслідок операції у Беслані вважали 338 осіб, ще 332 чоловіки перебували у лікарнях.

      По всьому місту — траурні процесії: люди проводжають в останню путь своїх дітей та рідних, невинно убієнних невідомо ким. Станом на вчорашній день бесланський цвинтар збільшився аж на 170 могил, передає «Лєнта.ру». Як з'ясував журналіст телеканалу «1+1», під час «операції зі звільнення заручників від життя» загинуло більше людей, ніж загалом осетинців у боях за весь період Другої світової війни. Адже на пам'ятній стелі в Беслані на вшанування пам'яті загиблих на фронтах Другої світової викарбувані імена 350 осетинців, а жертв теракту — вже більше. Поза офіційними даними — 338 убитих, — є ще й таємничий список зниклих безвісти. Таємничий, бо офіційна статистика суттєво відрізняється від списків, укладених родичами: 97 проти понад 200. Ясно, що сумніватися в чесності родинного підрахунку менше сенсу, ніж у точності офіційної російської статистики. Куди могла подітися сотня чи дві людей: вони розірвані вибухами, вони не зафіксовані в лікарнях? Шукати відповіді, зокрема і на це питання, а також на багато інших таємниць, якими вкрита драма в Північній Осетії, збирається і спонтанно створений у понеділок родичами зниклих та загиблих Комітет із розслідування трагедії у Беслані.

      Залишаються неопізнаними ще 120 тіл (з них 64 — дитини): багато тіл, пише «Газета.ру», так понівечено вибухами, що встановити, хто з них яке імення носив за життя, допоможе лише генетична експертиза, дорога і — головне — тривала процедура.

      Дивовижними відкриттями позначено й опізнавання трупів терористів та свідчення про них, яке отримало слідство від єдиного із затриманих живцем терористів — Нур-Паші Кулаєва. Так, за даними представників спецслужб, на які посилається російська газета «Врємя новостєй», багато з терористів були заарештовані раніше і на момент захоплення школи мусили... сидіти у в'язниці. Газета, зокрема, вказує, що старший брат Кулаєва, який теж брав участь у теракті, за офіційними даними, був схоплений у 2002 році, коли отримав серйозне поранення при нападі на військову комендатуру федералів у чеченському містечку Вєдєно. Проте за рік на незрозумілих підставах його відпустили. Так само і Нур-Паша Кулаєв — він, за даними пенітенціарних закладів, «сидить» ще з 2001 року.

      Хоч ідеться здебільшого про чеченців, які складали бойове ядро терористичної групи, офіційна російська пропаганда наполегливо проводить іншу версію — замах світового тероризму на Росію. Підстава для таких тверджень, безсумнівно, є, але навряд чи вона має право на існування як єдина і головна причина теракту в Беслані. Кремль зацікавлений у тому, аби відвести увагу громадськості від невмілої чеченської політики Росії, отож певні дані щодо зв'язків бесланських бандитів зі «світовим тероризмом» подаються у такому світлі, що стають головними. На користь цієї думки — й останні заяви радника президента Путіна Асламбека Аслаханова про те, що, перебуваючи у школі, терористи вели невпинні телефонні переговори із закордоном. Про яку саме країну чи групу країн йдеться, щоправда, радник не повідомив пресі. Але суспільству доносять основну ідею: ворог сидить не вдома, а за кордоном, він страшний, могутній, зажерливий, але про нього більше нічого невідомо. Крім того, звісно, що цю примару будуть якось «мочити».