«Він був моєю надією»

Днями Президент України підписав указ про нагородження усіх героїв Небесної сотні званням Героя України. Однак серед тих імен не виявилося імені одного з перших жертв боїв на Грушевського — білоруса Михайла Жизневського — та ще двох іноземних громадян, які загинули за Україну. Втім у людській пам’яті Локкі — таким було псевдо Михася — назавжди залишиться героєм. Учора ж на місці загибелі Жизневського його друзі освятили меморіальний пам’ятник на його честь.

На освячення пам’ятника приїхали батьки Михайла. «Пройшов уже рік, а я й досі не вірю, що його немає. Він був моєю надією. Ранить серце його вiдсутнiсть, а ще більше байдужість влади до його смерті. До цього часу Міші не присвоїли «Героя України». Обіцяють тільки та виправдовуються, мовляв, він не був українцем. Хоч Україну він любив, як свою батьківщину», — говорить «УМ» мама Михася Ніна Жизневська. Вона каже, що в Білорусі Мішу вважають ворогом, нацистом, а звання «Герой України», можливо, отямить тих людей.

Батьки говорять, що їм болить не тільки втрата сина, а й відчуття того, що досі немає чіткого розуміння, що ж тоді сталося і хто в цьому винен. «Ще й досі не покарані ті, хто його вбив. Таке враження, що про події минулого року всі забули. Я думаю, всі, хто коли-небудь втрачав близьких, мене зрозуміють», — каже батько Михайло Жизневський.

Водночас, як зазначають члени громадської організації «Рідні героїв Небесної сотні», до президентського списку Героїв не включено ще 6 прізвищ людей. «Хтось загинув на Майдані від побиття «тітушками» вже після 21 лютого, хтось не звертався в лікарню і помер удома, когось просто не внесли у цей список. Але ми воюємо за те, щоб їх теж визнали гідними і включили до цього списку. А крім того, ми добиватимемося зміни законодавства, щоб історична несправедливість щодо Михася Жизневського, а також грузинів Давида Кіпіані та Зураба Хурція була виправлена», — повідомив «УМ» керівник центру соціальних проектів «Хочу жити» Роман Савчак.