Острів втрачених ілюзій

25.11.2014
Острів втрачених ілюзій

Тільки влада РФ може вірити, що в анексованому Криму процвітатиме туризм. (з сайта zn.ua.)

Упродовж останніх 23 років незалежності України кожен курортний сезон у Криму традиційно отримував оцінку — ніякий. За цей період вислів перетворився на таке собі гасло або навіть мантру. Так говорили у 1993 році, коли Крим прийняв лише 2,5 млн. туристів. Так само говорили і в 2012 та 2013 роках — коли його відвідали по 6 млн. туристів. Нинішній рік, після так званого референдуму про приєднання українського півострова до Росії, а насправді окупації курортної перлини України, не обіцяв Криму нічого втішного. Нічого втішного і не приніс території, яку, наслідуючи відомого письменника, можна назвати «острів Крим».

«Зелені чоловічки» на пляжах

У 2013-му, коли в нашій країні до кінця активного курортного сезону все було спокійно, Крим прийняв майже 4 млн. українців, 1,3 млн. росіян, 250 тис. білорусів, півмільйона громадян ЄС, Туреччини, Азербайджану, Казахстану, Ізраїлю та інших країн. При цьому найбільше зростання турпотоку було саме з ЄС і Туреччини. І не випадково. Адже ми цього прагнули і багато робили для популяризації півострова. Так, проект щодо просування кримських оздоровчих курортів «Дні Криму» у підготовці минулого сезону провели в Ризі, Берліні, Лондоні, Відні, Стамбулі, Анкарі, Баку. Кількість круїзних суднозаходів до портів Ялти, Севастополя і Феодосії досягла 144 (у 2012 році було 96) і стала рекордним за роки української Незалежності. Вперше круїзи почали заходити і в Євпаторію. Стабільне зростання кількості іноземних туристів тодi спонукало до збільшення витрат кримських оздоровниць і готелів на навчання персоналу та на приведення у відповідність інфраструктури. У підготовку до сезону 2013-го кримський турбізнес вклав (і це лише офіційно) 470 млн. грн, що на третину більше, ніж попередньо у сезон-2012.

Підготовка сезону 2014 провалилася у самий відповідальний період — у лютому-квітні. Поява «зелених чоловічків» спричинила справжній ступор на півострові. Це і транспортний колапс, і шалені черги на переправах, де змішувалися туристи з військовими і «козаками», божевільні ідеї з єдиним квитком на літак-пароплав-поїзд-пором-автобус iз неузгодженим часом пересадок, ще й параліч банківської системи. На початок травня готовими приймати туристів виявилася лише чверть готелів та 10% оздоровниць. Усього за перше півріччя санаторний комплекс Криму реалізував 20% від минулорічної кількості ліжко-днів (є такий дещо застарілий, але вірний показник ефективності). Заповнюваність діючих оздоровниць у червні склала 32%, при цьому станом на червень 2013-го цей показник був на рівні 48%. До того ж самих оздоровниць працювало значно більше.

Для готельного сегменту півріччя було ще гіршим. Але не скрізь — у готелях Сімферополя стався справжній «туристичний» бум. «Навіть не мріяли про таке! Заповнення 100—105%, додаткові місця всі розпродані! Підняли ціну на 80%, і це нікого не лякало! Викуповували одразу на 15—20 діб, а деякі номери знімали на місяці!» — прокоментував ситуацію радісно схвильований директор одного великого готелю кримської столиці. Воно, певно, так, бо до Криму в’їжджали російські ФСБшники, ГРУшники, «російські ЗМІ» та численні чиновники. Ніякого стосунку до туризму, звісно, це не мало і не має... Можна сказати, так народився новий вид туризму — «з нагоди анексії» або «у зв’язку з окупацією». Мета поїздки — «анексія території».

Оздоровниці та готелі, які відкрилися до липня (а це близько 35% від загальної їх кількості), у розпал сезону почали масово приймати сім’ї переселенців із Донбасу. Зовсім не курортний настрій та атмосферу привезли із собою біженці до Криму. Цей вимушений «туризм» мав свої відтінки й специфіку. Саме цей сегмент «відпочиваючих» вплинув на середню тривалість перебування в оздоровницях і готелях Криму, яка значно зросла. За достовірною й офіційною інформацією, замість торішніх майже 4 млн. українських туристів півострів у цьому сезоні прийняв 370 тисяч. І географія цього потоку — схід України. Середній термін відпочинку виріс на 30% у порівнянні з 2013 роком.

Провальні 1,5 мільйона туристів

Наприкінці літа, у серпні, росіяни, натхненні «зворушливими репортажами» НТВ, РТР і ГРТ iз місця подій, — аби відчути на собі «кримнаш» — почали туди їхати активніше. І були вражені. Найперше, що їм довелося відчути, Крим без України — це острів. Бо маршрут до Криму через протоку комфортним назвати не можна, а дорога назад для багатьох узагалі стала справжнім випробуванням. До того ж дефіцит та/або дорожнеча багатьох товарів повсякденного споживання, помножений на загальну нервову ситуацію, у більшості залишили по собі враження: «Кримнаш», але Сочі ближче і дешевше».

Минулого року на півострові відпочили та оздоровилися 1,3 млн. росіян. На той час вони становили 20% від усього турпотоку. Цьогорічний сезон «зробили» росіяни, забезпечивши 70% потоку. Вперше основним маршрутом став шлях через пором «Керч—Кубань». Його обрали близько півмільйона туристів, цим самим заважаючи переходу військових частин до Криму. Ще близько 350 тисяч туристів із Росії добиралися літаком. Донедавна «міжнародному» аеропорту Сімферополя довелося повністю переорієнтуватися на рейси лише одного напрямку — з Росії. (До речі, в 2013 році аеропорт прийняв і відправив майже мільйон пасажирів із 16 країн, у тому числі близько 500 тисяч туристів). Щоб добратися до Криму, скористалися залізничним транспортом близько 300 тисяч росіян. Це рекордно низька цифра. Ще б пак, шлях через Україну, де — за переконанням російських пропагандистів — «знімають із поїзда і відразу відправляють до Нацгвардії», обирали лише підготовлені або ті, хто добре володів ситуацією.

Усього російських відпочиваючих в анексованому Криму за 9 місяців цього року було 1 млн. 150 тисяч. До кінця року ця цифра може збільшитися на 150—200 тисяч. Іноземних туристів iз країн ЄС, Туреччини, Азербайджану, потік яких стабільно зростав, у цьому році практично не було. Великі лайнери теж обходили півострів стороною. Таким чином, Крим прийняв у цьому сезоні 1,5 мільйона туристів. Можливо, до кінця року ця кількість досягне 1,8 млн. При таких показниках туристичний комплекс Криму є катастрофічно збитковим.

Трохи покращує ситуацію податковий та юридичний колапс, яким вимушено скористався турбізнес. Окрім відрахувань до місцевого бюджету із зарплат, кримський бізнес фактично отримав податкові канікули. Звичайно, що такі канікули за рівнем радості й задоволення можна порівняти хіба що з канікулами в школах Донбасу. Водночас оподаткування санаторного комплексу, тобто надання медичних послуг у РФ, лояльніше за українське. Наприклад, нульова ставка ПДВ (про яку в Україні тільки мріють), на третину менше нарахування на Фонд заробітної плати.

Варто констатувати, що адмінцентри Севастополь і Ялта як головні елементи туристичної частини пориву «кримнаш», відчули «нові припливи». Весь же кримський турбізнес простояв і отримав збитки (виняток — Сакський грязьовий курорт). У тому числі курорти Євпаторія, Велика Алушта, Феодосія. А саме в цих регіонах найбільший відсоток кримчан, які жили за рахунок туризму. До кінця сезону населення в усіх цих регіонах, яке звикло до інших прибутків, на своїй кишені сповна відчує «вигоду» анексії.

Замість курорту — військова база?

Показав цілковиту недієздатність проект «Сонячна Таврика». Таку назву має державне підприємство РФ, яке об’єднує так звані державні ж санаторії і пансіонати. На нього покладали великі надії. Бо державні оздоровниці, які були відібрані в України, мали хоч якийсь напрацьований ринок «соціальних» відпочиваючих. Утiм ентузіазм щодо цього проекту, який тримається на принципі сліпої віри в те, що 150 підприємств раптом ефективно зафункціонують і стануть конкурентоспроможними, свідчить про невміння реально оцінити ситуацію. Натомість у санаторному комплексі під скорочення вже потрапили 12 000 працівників.

Так само, як попит народжує пропозицію, так і індустрію гостинності віддзеркалюють туристи. Зараз вигляд кримського курорту суттєво змінився. Перспективи створення у Криму повноцінного міжнародного курорту розсіялися у повітрі, як дим. З’явився чіткий контур майбутнього місця півострова в світі. Це контур незламного авіаносця, контур військової бази.

Чи цього хотіли кримчани? Напевно, ні. За даними соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова у 2012 році, 72% жителів АРК вважали, що головним напрямом у розвитку півострова має бути туризм. Цікаво, що так вважали і мешканці зовсім не курортної кримської півночі і степових районів. Вони бачили перспективу в забезпеченні туристичного потоку товарами власного виробництва. Туризм у Криму відрізнявся високою тінізацією, у доходах місцевого бюджету він складав лише 4-6%. Однак більше 100 тисяч кримських сімей одержували прибутки лише від курортної сфери.

Олександр ЛІЄВ,
екс-міністр туризму АРК

  • Святе мiсце порожнiм не буває

    Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>

  • Підкорення Сванетії

    Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>

  • Від руїн — до візитки

    Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>

  • «У нас таких «туристів» пів-Донбасу!»

    Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>

  • «Wizz Air Україна» пішла не остаточно?

    Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>

  • «Олл інклюзив» для терориста

    Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>