Село скаже, як олігарха зв’яже,

03.10.2014
Село скаже, як олігарха зв’яже,

Юрій Чижмарь: «Державі варто потурбуватися про долю селянина, а не про прибутки олігархів».

Так уже склалося, що політика політикою, а для селянина головне — бути хазяїном своєї землі. Тож не дивно, що мешканців сіл більше хвилюють зростання цін на газ, електроенергію, паливо, продукти, низький рівень пенсій, захмарні ціни на ліки, скорочення населення. Більше, ніж чергові виборчі перегони та остогидлі обіцянки ситих чиновників, які лише горлопанять про реформи на селі. А реально проблеми простих селян їх не цікавлять.

Зараз безробіття у селах та проблема низького рівня життя зашкалюють. І прикро, що це відбувається в той час, коли весь світ активно розвиває аграрний бізнес, застосовуються нові технології, залучаються великі інвестиції. Тож там і села заможні. Та, мабуть, ми ще не доросли до таких розкошів, поки не наїлися корупціонери-олігархи, мета яких — провести перерозподіл землі як одного з найвигідніших капіталовкладень.

Як тут захистити свої права бодай на беззлиденне життя, коли останній шмат землі забирають з-під носа? Колгоспи та сільгоспи знищили, а взамін — шиш. Тваринництво згубили, ферми розібрали на металобрухт і будматеріали. У пошуках кращого життя залишає село майже вся молодь. І зі свічкою не знайдеш спеціаліста: ні лікаря, ні вчителя. З одного боку, немає кому працювати, а з іншого — немає і робочих місць.

Тож зараз життєво необхідно залучати інвестиції, розвивати аграрний бізнес, фермерські господарства. Державі варто потурбуватися про долю селянина, а не про прибутки олігархів, які вже лукаво посміюються, рахуючи кошти від планів продати наші родючі чорноземи. Тому слід негайно заборонити продаж землі, знищити нелегальних комерсантів! Хіба годиться, щоб Іван був наймитом на своїй землі, а її нові власники встановлювали свої ціни на оренду? Вже кілька років спостерігаємо одну й ту саму картину: чиновники беруть в оренду паї за низьку ціну і без соціальних зобов’язань, збільшують свої статки, користуючись бідністю та безробіттям селянина. А він, землероб, гне на них спину, отримуючи копійки. Тільки уявити, що гектар землі лихварі виманюють у селянина за 300—500 доларів! Ось на чому легко збагачуються ці кмітливі «труженіки»-олігархи!

Ще одне болюче питання — несправедливі закупівельні ціни на сільгосппродукцію. Селяни жаліються, що з кожним роком охочих займатися вирощуванням картоплі стає дедалі менше. Марудна це справа. Спочатку зорати, тоді прополоти, жука колорадського у відро зібрати. А органічних добрив навіть фермерам не вистачає. Корів стало менше, отже, менше і гною. А без гарного добрива врожаю не чекай. За оренду техніки треба віддати кілька тисяч гривень. Закупка картоплі в селянина коштує 80 копійок за кілограм, а оптовий продаж на столичних ринках сягає 3 гривень. Отже, чи варта шкурка вичинки? І праця не легка, і прибутку, як кіт наплакав.

А тим часом земля швидко переходить до рук українських олігархів і міжнародних фінансових компаній. Як наслідок — не тільки бідніє село, а й підвищуються ціни на продукти у місті. До того ж, доводиться їсти не свою картоплю без нітратів, а купувати генно-модифіковану з африканської пустелі «заморську диковинку». Ось до чого дожилися! Скільки можна терпіти такий безлад? Де той голова сільради, який би вільно приймав рішення і не залежав від нав’язаної думки Кабміну? Хто створить земельний кадастр, щоб не обдирали нас хабарники, як липку? Хто захистить наші інтереси? Хто забезпечить нормальні умови життя і дасть змогу працелюбному селянинові обробляти свою землю, вигідно продавати врожай?

Провести такі реформи можливо! Треба дослухатися радикалів — вони пропонують робити дешеві інвестиції в аграрну сферу, жорстко контролювати всі операції, пов’язані із землею. А це й оренда з жорстким контролем, й обсяги паїв, і неможливість продажу чорноземів. Вони зменшать податкові тиски, збільшать заробітну плату в аграрному секторі. Отоді й не доведеться віддавати за безцінь вирощений урожай, буде за що купити техніку. Отоді й село буде процвітати, будуть кошти на розвиток інфраструктури. А в таке село з радістю приїде і лікар, і вчитель. Тоді й вила доведеться брати для того, щоб розтрусити сіно, а не для того, щоб саджати на них олігархів-товстосумів!

Юрій ЧИЖМАРЬ,
кандидат юридичних наук
  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>