Негоже коритися Кирилу

18.09.2014

У 988 році київський князь Володимир, охрестивши Київську Русь, як очільник держави зупинив свій вибір на православній гілці християнства і відхилив могутнішу Римську католицьку, яка об’єднувала майже всі держави Європи. Володимир свій вибір, як пізніше Данило Галицький, зробив iз міркувань єдності державної та релігійної влади, яка забезпечувала монолітність і могутність держави.

У православних державах очільник церкви не підпорядковувався Папі Римському, на відміну від католиків, які в багатьох випадках не тільки в релігійних, а й у політичних питаннях діяли всупереч національним інтересам держави, за наказом Папи, що було неможливим у православ’ї, де князь і патріарх були єдині в захисті інтересів народу і держави.

Зі створенням Московського царства цар і очільник церкви спільними зусиллями «переконали» Вселенського Патріарха Візантійського, першого серед рівних, перенести патріарший престол із Києва в Московію, мотивуючи це тим, що Київ перебуває під окупацією Литви і це загрожує православ’ю на Русі.

У 1991 році Україна як єдина спадкоємиця Київської Русі стала незалежною, і цілком логічно було чекати, що єпископат Української ПЦ повинен був створити єдину помісну українську церкву і не просити у Вселенського і Російського патріархів автокефалію, а вимагати повернути Патріарший стіл із Сергієвого Посада на його законне місце у стольний град Київ.

Як відомо, УПЦ Київського патрiархату за кількістю вірян і приходів значно більша від РПЦ, і тому негоже підпорядковуватись патріарху Кирилу, адже ми не католики, а Кирил не Папа. У світовому християнстві є багато прикладів, коли православна церква однієї держави підпорядковувалася главі церкви іншої, чисельнішої, але щоб було навпаки, як у нас, це нонсенс і ганьба для України. УПЦ КП повинна не милостиню просити у Вселенського Патріарха Варфоломея, а вимагати відновити історичну справедливість, коли Кирил буде не патріархом Московським, а митрополитом, і не Московського, а Київського патріархату.

Українському єпископату треба закінчити чвари, об’єднавши всі три гілки українського православ’я в єдину УПЦ і перестати служити Москві. А очолити цю перебудову повинен буде митрополит Онуфрій, який запевняє, що він не займається політикою, а винятково релігійними справами. Шановний єпископат України, зробіть це самі і не чекайте коли це зробить український народ, проголосувавши у своїх релігійних громадах за перехід в УПЦ КП, викинувши вас на смітник історії...

І ще. Як відомо з історії, наше духовенство завжди підтримувало главу держави у боротьбі з агресорами. Мобілізуючи русичів на битву, нерідко і самі монахи, як воїни, бились у перших рядах війська. А що робила УПЦ МП, коли путінська Росія «яко тать» загарбала Крим, організувала й озброїла до зубів послідовників полковника Носа (цей іуда провів російські війська в Батурин в облозі, які вирізали все населення міста разом із жінками й дітьми). Тільки УПЦ КП робила те, що повинна була робити Українська церква — благословляла українських воїнів на битву з «Носами-Власовими» та найманцями-кадировцями, які за «дерев’яний» рубль не те що батьківщину, а й маму продадуть.

В. СТОРОЖУК,
ветеран Збройних сил України
с. Завітне, Бершадський район, Вінницька область

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>