«Знаю, що я — принцеса»

Ще з початку літа батьки Мiлани винаймали житло під Маріуполем і чекали, поки всі ці «заходи» на Донбасі закінчаться. Вони свято вірили, що перед першим вереснем повернуться у рідну квартиру в одному зі спальних районів Донецька і поведуть свою донечку-красуню у другий клас. Гроші закінчувалися, «заходи» ставали все гарячішими, а серпень усе холоднішим.

Так, два тижні тому сім’ю Мілани запросили до себе погостювати родичі з Києва. Дівчинку вдалося влаштувати в одну зі столичних шкіл. У Міланиному класі ніхто не цікавиться, звідки вона і чи знає, що таке війна. А про війну вона може розповісти багато. Мама щодня по телефону спілкується із сусідами і близькими їй людьми з Донецька. Ті розповідають, що їх обстрілюють, що сидять у підвалі, де поганий зв’язок, що в магазинах закінчуються продукти. Разом із людьми від обстрілів переховується Міланин Стьопка. Так дівчинка назвала свою кохану шиншилу, за якою найбільше сумує і переживає, щоб Стьопці вистачило корму.

У вільний час Мілана, як і всі діти, любить дивитися мультики. Її «наркотик» — це багатосерійний анімаційний фільм «Школа монстрів», де всі герої — хоч і монстри, але красиві і добрі. Мілана б хотіла, щоб «донецькі монстри», якими кишать усі вулиці, одного дня перетворилися на її улюблених героїв — красивих і неспроможних чинити зло.

Мілана легко сприймає інформацію і не зациклюється на негараздах. У неї правильне дитинство, незважаючи на те, що в дівчинки тепер новий неофіційний статус — біженка. Батьки вправно створюють навколо неї світ легкості, в якому Мілана — принцеса. Цей імідж вона почала створювати з трьох років. Саме тоді Мілані прокололи вуха, тепер вона носить красиві мініатюрні золоті сережки. Дівчинка знає, що принцеси мають бути освіченими, кмітливими і красивими. Тому вже в три роки вона вміла читати, набирала тексти на комп’ютері й моделювала сукні для фей. А ще вона, як і всі принцеси, любить рожевий колір, блузи з перлинками і туфельки обов’язково на підборах.

Хоч Мілана і модниця, та інтелект для неї на першому місці. Сьогодні її улюблені уроки — інформатика, малювання і математика. За її словами, у Донецьку вона була найрозумнішою в класі. За хвилину читала 190 слів, а за півхвилини 160. У Києві Мілана ще не встигла проявити себе, адже тільки два тижні, як переїхала з-під Маріуполя в столицю, і пройшло всього пару днів, як вона відвідує нову школу.

Завдяки телебаченню, дівчинка мріє стати не програмістом і навіть не дизайнером, як Коко Шанель, а співачкою. Вокальні талант-шоу «Голос країни» і «Голос. Діти» зробили свою справу. Мілана вибрала для наслідування Ані Лорак і Світлану Лободу, записалася в музичну школу і невпинно працює над вокалом. Вона вірить, що прийде час і вона зустріне своїх кумирів вживу і зможе заспівати з ними дуетом. А поки що щоденні вправляння. Шлях принцеси тільки зовні виглядає блискучим, як перлинки на блузці, і рожевим, як новенькі туфельки на підборах.

І як би там не було, Мілана хоче, щоб чимшвидше закінчилася війна і вона повернулася у своє рідне місто. Для неї Донецьк — місто, де на кожному кроці є улюблені заклади. Найбільше їй до вподоби розважальний центр «Фортуна», а саме атракціони. Мілана, не довго думаючи, каже, що коли я буду в Донецьку, вона покаже мені «Фортуну» і запросить полазити з нею на скеледромі. Її слова та Богу в вуха — щоб iз дня на день закінчилися «заходи» і ми разом у доброму гуморі взяли наші перші в житті уроки скелелазіння.