Подивилась по телебаченню, як «гуманітарний конвой» нарешті «ощасливив» Україну. Махаємо руками, дивуємося, а чому? Хтось же з керівництва країною дав згоду на цю непотрібну «гуманітарку». Адже від самого початку не потрібно було погоджуватися брати хоч щось від ворога, який убиває не лише наших вояків, а й цивільне населення, дітей. Я — дитя війни і пам’ятаю, що німці такого не робили. Їхні солдати квартирували в селі по хатах, а на Різдво пригощали нас, дітей, цукерками. Можливо, згадували своїх дітей. А ці ж — нелюди, страшні, без душі, без Бога.
Навіть хворий глузд не допустив би того, щоб запустити в країну 280 КамАЗів ворога. І ми ще просимо допомоги в Заходу? Адже Захід постійно наголошував, що право України вирішувати: приймати «гуманітарку» чи ні. У нас не вистачає сьогодні грошей і часто — розуму, а продовольство є. У нас чудові люди, нас любить світ, нашій мужності заздрять. Жодна армія світу не змогла б воювати в таких умовах, як наша, майже без зброї. У нас маразму вистачає, але патріотизм і воля сильніші.
Леонід Кравчук у своїх виступах закликав Захід, Європу допомагати нам, мовляв, самі не впораємося. Впораємося! Тільки всі допомагайте! Ми, на превеликий жаль, окрім постійних 5.65 на «мобілці», більше дати не можемо. Усе, що ми за трудове життя на старість зібрали, відібрали державні керманичі ще на початку самостійності. Ви — можете, президенти, в тому числi нинішній, складіться, купіть необхідну зброю, інші підуть за вами. Волонтери, бізнесмени-патріоти, простий люд віддають усе, що можуть. А Європа? Вона ж у нас в боргу і повинна допомогти.
«Від фашистської навали
Тебе, Європо, визволяли
Хіба не моєї Вітчизни сини?
Де б ти була, Європо, якби не вони...»
Так написав у своєму вірші (надрукованому три роки тому перед Днем Перемоги в газеті «Сільські вісті») учасник Другої світової з Херсонщини (на жаль, не пам’ятаю його імені), який пройшов пів-Європи. У жодній країні світу народ так не любить свою землю, як українці, — про це свідчить і потужна підтримка України з боку української діаспори по всьому світу.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
