Усі в Європу! А Донбас?..

06.08.2014

Уперше в новітній історії нашої держави більша частина сходу і півдня України виступає за євроінтеграцію. Та й в інших регіонах, навіть традиційно «прозахідних», порівняно з минулим роком кількість прихильників європейського вектора розвитку України помітно збільшилася. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного спільно Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Центром Разумкова у травні цього року. Було опитано 2011 респондентів в усіх регіонах держави, окрім Криму.

Як і раніше, найбільш прихильними до ідеї євроінтеграції залишаються мешканці Західної та Центральної України, де підтримка вступу в ЄС сягає, відповідно, 88% та 64%. Порівняно з травнем 2013 року підтримка європейського вектора на заході зросла на 16%, у центрі — на 15%. Водночас частка тих, хто підтримує приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану зменшилася — з 22% до 7% у центрі та з 7% до 1% на заході.

Схід (у дослідженні це Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області) і південь тепер також обирають європейське майбутнє України. Якщо ще рік тому більшість населення цих регіонів тяжіла до Митного союзу, то тепер терези схилилися в протилежний бік. Так, на сході вступ України в Євросоюз підтримують 30,5% опитаних, а Митний союз — 29,5%. На півдні — 28% та 25% відповідно.

Як зазначив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, такі результати показують реальну картину об’єднання України: «Ми повинні забувати про стереотипний поділ українців на східняків і західняків. Дослідження показало, що цього нав’язливого поділу , який існував ще кілька років тому, в новій Україні не повинно бути. Є єдина Україна і поки частина Донбасу. Проте тут варто зазначити, що Донбас теж дуже різний, і не всі там є прибічниками Митного союзу»

Єдиним регіоном України, який усе ще прагне до приєднання до МС, справді залишається Донбас. Ба навіть більше — за останній рік підтримка такого шляху розвитку там зросла ще на 6%. Якщо у 2013-му вступ України в Митний союз підтримували 62% донбасців, то в 2014-му це число сягнуло 68%. Натомість кількість прихильників Євросоюзу на Донбасі залишається найнижчою в Україні — 13%. Це менше, ніж у травні минулого року.

Під час опитування соціологи також поцікавилися в українців, яких реформ, на їхню думку, на сьогодні найбільше потребує Україна. Респонденти могли обрати 5 варіантів.

Виявилося, що найбільше громадян — 63% — вважають: першочерговою має бути антикорупційна реформа. Другу позицію з 50% розділили пенсійна реформа та реформи систем соціального захисту й охорони здоров’я. По 45% громадян переконані, що найбільш нагальними є судова реформа та реформа прокуратури, 39% виступають за негайне реформування органів правопорядку, 38% — за те, аби насамперед провести люстрацію чиновників.

Як зазначають соціологи, вперше п’ятірка першочергових проблем для заходу, центру та півдня України виявилася практично тотожною — різниця лише в рівні підтримки тієї чи іншої реформи. Єдина відмінність — на сході в перелік п’яти найбільш пріоритетних змін увійшла реформа податкової системи і не потрапили реформа органів правопорядку та люстрація.

Донбас став єдиним регіоном, де в топ-5 потрапила реформа регіонального розвитку та децентралізація, за яку виступають 42% мешканців регіону.

Незважаючи на високі запити суспільства щодо реформ, люди не вірять у реальність їх впровадження вже у 2014 році. «Найменше в реалізацію цих реформ вірять на Донбасі, — каже аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна. — З одного боку, це може здаватися негативним фактором. Але на мій погляд, коли немає надто високих очікувань, конкретними діями влада зможе підвищити рівень довіри місцевого населення до органів влади і державних інститутів. Тож у тому, що населення не має ілюзій щодо швидкого реформування країни, більше шансів, аніж загроз».

 

ДО РЕЧІ

У червні цього року Центр Разумкова проводив власне опитування щодо ставлення українців до Росії та її президента Володимира Путіна. Його результати показали, що 60% українців негативно ставляться до РФ і 65% — до Путіна. Проте й тут винятком став Донбас, де 56% респондентів заявили про позитивне ставлення до лідера держави-агресора.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>