Про Віктора Баранова я, тоді ще студентка Університету Шевченка, вперше почула на початку 90-х. Його пісня «До українців» у виконанні Теодора Кукурузи лунала по кілька разів на день із радіоприймачів та телеекранів. Тоді надзвичайно гостро і болюче сприймалися його слова «Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил, як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?». Власне, і досі вони не втратили своєї актуальності.
Віктор Баранов народився 14 жовтня 1950 року в селі Кривушi Кременчуцького району на Полтавщині. Закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченка, був головним редактором літературного журналу «Київ» та віце-президентом Товариства «Україна—Румунія», лауреатом багатьох літературних премій. Писав прозу і поезію, любив сатиру і гумор. «З ним було цікаво спілкуватися. Він був досить ерудованою людиною, міг легко цитувати класиків, любив вставити анекдот чи байку з кулуарного життя наших класиків. А знав він справді багато — він же практично все життя провів у літературному середовищі, був знайомий iз багатьма «метрами», — згадує голова Київської організації НСПУ Михайло Сидоржевський.
У листопаді 2011 року його було обрано головою НСПУ замість Володимира Яворівського, якого письменники звинувачували у продажі спілчанського майна. З приходом Баранова Спілка ожила — з’явилися нові проекти, почали проходити творчі вечори, до спілки пішла молодь. «Мені є за що особисто і від імені молодих письменників подякувати Вікторові Баранову — за час роботи на посаді голови НСПУ він радо підтримував усі, навіть дуже нестандартні, молодіжні проекти», — говорить секретар НСПУ Сергій Пантюк.
Він знав про свою хворобу, знав, що «онко» — це дуже серйозно, але намагався говорити про це з іронією. Тим, хто бачив його у Спілці — завжди веселого, енергійного, зацікавленого справами, — і на думку не спадало, що коїться в його душі. Практично до останнього місяця свого життя він прагнув працювати.
«Він був хорошим письменником, його романи «Заплава» та «Не вір, не бійся, не проси» зачепили за живе. А вірш «До українців» став піснею, яку співали, мабуть, усі патріоти... Колись давно, ще далекого 1981 року, Віктор Баранов був редактором першої збірки неймовірного поета Івана Іова. Тепер вони зустрінуться... Вічная пам’ять і земля пухом», — написав на своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Пантюк.
Віктору Баранову було 63. Прощання з письменником відбудеться о 10.30 у понеділок у Спілці письменників. Поховають його на Байковому кладовищі.
Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>
У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>
Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>
Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>
У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>
