Смертоносна «дев’ятка»

Приблизно о 9:40 ранку минулої суботи на вулиці Сумській, 46, у Кременчуці — неподалік від місця проживання — пострілом у груди з вогнепальної зброї було смертельно травмовано міського голову Олега Бабаєва. Олег Мейданович помер на місці. Схоже, злочинці заздалегідь очікували його. Вони були на автомобілі ВАЗ-2109 білого кольору з тонованим склом, імовірно, з державним номерним знаком 171-48 СК. Скоївши злочин, iз місця пригоди зникли у невідомому напрямку. Як повідомив виконувач обов’язків начальника Управління МВС України в Полтавській області Іван Корсун, за фактом умисного вбивства міського голови відкрито кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу, розпочато слідство. Версій можливих причин убивства кілька: пов’язані з професійною діяльністю, підприємництвом, особистою неприязню до чиновника, намаганням дестабілізувати ситуацію в місті. Управління міліції звернулося до автомобілістів, котрі проїжджали з 9:00 по 9:40 у зазначеному районі, з проханням надати записи своїх відеореєстраторів для ідентифікації автомобіля ВАЗ-2109, а також до тих, хто десь побачить покинуту, утоплену чи спалену «дев’ятку» — повідомити правоохоронцям.

Олег Бабаєв, азербайджанець за походженням, народився в Курську. У 1990 році прийняв громадянство України. Був народним депутатом України шостого скликання (обраний від Блоку Юлії Тимошенко). Його знали і як успішного бізнесмена — він очолював правління відкритого акціонерного товариства «Кременчукм’ясо», був членом спостережної ради банку «Фінанси і кредит», президентом футбольного клубу «Ворскла». За даними всеукраїнської рейтингової програми «Гвардія керівників», визнаний найуспішнішим топ-менеджером української економіки. Кременчуком керував із 2010 року і мав найвищий рейтинг довіри за всю історію міста. Йому було 49 років.

— Нині багато хто говорить про те, що ідеї Майдану Олег Бабаєв прийняв не одразу, — розповідає депутат Кременчуцької міської ради Оксана Гуйда. — Це справді так: тільки в останні місяці Майдану він розпочав активні дії проти тодішньої влади. Але усвідомлення в необхідності цього до Олега Мейдановича прийшло раніше за багатьох мерів. На позачерговій сесії міськради ми прийняли рішення про недовіру до центральної влади, засудили режим Януковича — Азарова. На ту пору це був досить прогресивний крок, і я знаю, що на Олега Бабаєва сильно тиснули. Я б не назвала покійного мера запеклим «майданівцем» — радше він був людиною, яка добросовісно виконувала свої обов’язки, наскільки це було можливо в ситуації, коли при владі була Партія регіонів. Олег Мейданович був щедрою людиною. На найближчій сесії ми мали ухвалити рішення про виділення 100 тисяч гривень родичам загиблих у зоні військових дій на сході України.

У Кременчуці нині проводять аналогію між убивством мера й порівняно недавнім убивством судді Автозаводського районного суду Олександра Лободенка — в обох випадках у злочинців схожий почерк. На місці загибелі Олега Бабаєва, а також у центральному сквері міста біля фонтана — багато квітів, запалено свічки. У повітрі витає певна паніка: усе ж таки з іменем Олега Бабаєва пов’язували стабільність у Кременчуці.