Хотів би, щоб «Україна молода» надрукувала і мої думки з приводу завдань, які стоять перед нами, українцями, сьогодні. Серед них і такі три запитання.
1. Необхідно відкрито й активно розвінчувати російський імперіалізм. В Україні живе 15–20 % росіян, серед них більшість — чудові співвітчизники, яких із повним правом можна назвати українцями. Скрізь потрібно пояснювати, що ми не вороги один одному, що доля звела нас на цій землі й необхідно мирно жити разом. Росіянам потрібно зрозуміти, що українська нація має право жити на своїй землі за своїми законами і традиціями. Росіян, які це розуміють, — більшість, але нам на заваді стоять імперські мудреці в Кремлі, які годують своїми і нашими мільярдами п’яту колону: мєшкових, цекових, єфремових, чечетових, допкіних, табачників, константинових, аксьонових тощо.
«Наші» мільярди доларів Путін збирав у Москві «завдяки» Тимошенко, яка підписала ганебний газовий договір, кабальний для України, бо розумна людина, патріот України, повернулася б з Москви, не підписавши цей документ. Ніхто ж Тимошенко не вважає нерозумною, отже, вона отримала усне запевнення, що, в разі перемоги на президентських виборах за підтримки Росії, вона підписує договір 2009 р., а, ставши президентом, Путін знизить ціну на газ, і Юлія Володимирівна буде мати вигляд доброї і мудрої правительки.
Але такі «мудрі» в Україні Кремлю не потрібні. Проводячи таку політику, в другий тур Росія вивела двох безпрограшних для імперії претендентів. Якби перемогла Тимошенко, ніякого зниження ціни на газ не було б, Україна прямувала б до економічного колапсу. Була б стерта до нуля віра українців у спроможність створити справжню незалежну державу, і Росія затягнула б нас в імперію.
Ми повинні дякувати Богу, що переміг «зек», і в українців розкрилися очі на московського ставленика («смотрящєго») в Україні. Після правління Януковича себе почали відчувати українцями і росіяни, і євреї, і представники інших національностей, які проживають в Україні. Путін загрався зі своєю ідеєю відновлення СРСР. Переділ кордонів — це смерть, яка проковтне не Небесну сотню, а «Небесні тисячі», а то й «Небесні мільйони».
2. «Україна молода» за 7–8 лютого розмістила статтю «Майдан вселенський», у якій я прочитав те, що завжди відчував. Євреї завжди там, де їм вигідно, бо це шлях виживання в міжнародній різні — ставати на бік переможця. Тепер відомий історик В. Нахманович зі сторінок «УМ» закликає розірвати замкнене коло і стати на захист українців. Якщо нас почула така багатостраждальна нація, то ми разом повинні розірвати це коло — і для нас, і для них. Тим більше дратують мене і багатьох українців виступи депутата–«свободівки» І. Фаріон, коли вона стверджує, що слово «жиди» — цілком законне, бо його вживав Тарас Шевченко та Іван Франко. Але якщо сьогодні євреї вважають слово «жид» образливим для себе, то що важливіше — мир і спокій у суспільстві чи торжество догм, нехай навіть базованих на історичних фактах?
3. Нам необхідно негайно налагодити співпрацю з олігархами. Якщо ми не зробимо цього, награбовані у нас мільярди почнуть працювати проти нас. Зараз основне — не «копати» проти олігархів, а ввести такий собі український «НЕП». Розумним головам потрібно подумати, як це питання вирішити.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
