Не покинули. Але й не забрали

Станом на вчорашній ранок ще понад дві тисячі військових, а також члени їхніх родин — загалом більше чотирьох тисяч осіб — чекали на відправку на материкову Україну. Більшість iз них не знає, коли і як це відбудеться, пише місцевий інформаційний портал «Собитія Крима», — «їм ні на чому і ні за що виїхати, декому навіть нема на що купити їжу». Рiч у тiм, що хоч Київ і перерахував зарплатню на два місяці наперед, але скористатися цими грішми немає можливості — всі емітовані банківські картки на території півострова заблоковані. Волонтери намагаються допомогти, але зібраних ними коштів, очевидно, бракує. Цю інформацію підтверджено і на «Фейсбук»–сторінці Владислава Селезньова, керівника Кримського регіонального прес–центру Міноборони. За даними «УМ», сім осіб, які працюють у цьому медіа–центрі, завтра мають також покинути Крим. Тамтешні військові напівжартома кажуть: це єдина українська військова частина, яка залишає півострів у повному складі.

Щодо зброї та техніки, яку Росія начебто обіцяла дозволити вивезти з Криму, то наразі «добро» від окупантів отримав переважно непотріб або застаріла техніка. Наприклад, підводний човен «Запоріжжя», виготовлений на початку 1980–х і вдосконалений в останні роки. Єдину українську субмарину тягнутимуть в Одесу на буксирі самі ж українці. За повідомленням прес–служби ЧФ РФ, «через застарілість систем життєзабезпечення, озброєння, засобів боротьби за живучість експлуатація човна небезпечна для екіпажу».

Стежать за підготовкою техніки до відправки українські військові, але контролюють процес — росіяни. Тому трапляються крадіжки. Наприклад, такий випадок зафіксувала ТСН — коли російські мародери розкрадали цінні деталі та запчастини з автомобілів та бензовозів бахчисарайського автобату, які вантажили на залізничні платформи.

А ТИМ ЧАСОМ...

Останній військовополонений

Окупанти не відпускають капітана Дем’яненка

Попри всі заклики Києва, росіяни не випускають iз полону капітана ІІ рангу В’ячеслава Дем’яненка. Він командував військовою частиною 4398, дислокованою в Севастополі, і був захоплений під час її штурму 23 березня. Відтоді доля Дем’яненка не відома. За даними керівника Центру військово–політичних досліджень Дмитра Тимчука, капітана тримають у буцегарні в комендатурі ЧФ у Севастополі. Родичі та друзі вимагають від керівництва Міноборони та України зробити все можливе для його звільнення чи бодай дати можливість вийти з ним на телефонний зв’язок, щоб дізнатися, чи він живий.

«Ситуацію погіршує посада В’ячеслава, — пише у «Фейсбуці» Владислав Селезньов. — Він — начальник Центру інформаційних і психологічних операцій. Не буду розписувати, що це означає і чому він настільки цікавий для загарбників. Розумні люди зрозуміють. Знаючі люди характеризують Дем’яненка як психологічно стійкого, вірного присязі чоловіка. Тим більший тиск чинять на нього окупанти. І тим більше він потребує нашої допомоги. МЗС та Міноборони в курсі, переговори начебто ведуть, але цього мало. Ми не знаємо, що насправді зроблено, але вправі вимагати, щоб останнього українського військовополоненого цієї ганебної війни повернули додому».

Дружина i дiти полоненого залишилися в Севастополі й переховуються, бо дружину шантажували і навіть погрожували викрасти дітей, повідомляє сайт uapress.info. «Дружина змушена ховатися та ховати дітей, щоб їх не вкрали і не шантажували потім ними... Вона мені сказала, що поки Слава не повернеться, вона їхати не стане», — розповіла згаданому виданню мама офіцера.