Відновлення пам’яті

Цього тижня Кабінет Міністрів України призначив директором УІНП відомого історика, дослідника визвольних рухів та міжетнічних взаємин, громадського активіста Володимира В’ятровича. Це призначення не стало несподіванкою. Адже пан В’ятрович ще у 2005–му був одним з ініціаторів утворення цієї установи та представив власну концепцію Інституту, а в 2008—2010 роках був директором Галузевого державного архіву СБУ, організувавши розсекречення архівів КГБ і відкритий доступ до них. У 2002 році історик заснував широко відомий нині Центр досліджень визвольного руху. УІНП розпочав роботу в 2006 році як орган виконавчої влади, утім своє завдання виконував лише частково. Після того ж як у 2010–му до влади прийшла «команда» Януковича, установу перетворили на науково–дослідну. Усі попередні здобутки було перекреслено, а працівники під керівництвом нового на той час директора — комуніста Валерія Солдатенка, заперечували факт Голодомору та писали пропагандистські тексти про «злочинців–бендерівців» і «партизанську славу». Відтепер УІНП повертається до первісних завдань, до того ж, заявлених чіткіше й активніше. «Ми розповідатимемо людям, що відбувається із суспільствами, де режим нехтує правами людини, — каже Володимир В’ятрович, маючи на увазі також недавні події в Україні. — Переконаний, що саме активна позиція громадянського суспільства не допустить повторення злочинів у майбутньому».

Новий очільник одним із завдань на найближчий час бачить створення архіву національної пам’яті, який дасть змогу вивести з–під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів — СБУ, МВС, СЗР — архіви карально–репресивної системи Радянського Союзу. Установа відтепер орієнтуватиметься на подібні структури в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи, отже, популяризуватиме історичні дослідження, дбатиме про місця пам’яті, працюватиме з молоддю та вчителями. Нагадаємо, що з ініціативою повернути УІНП спеціальний статус державного органу та розглянути кандидатуру В’ятровича на посаду його директора звернулися до керівництва країни відомі освітяни — екс–ректор ЛНУ ім. Франка, колишній міністр освіти Іван Вакарчук, проректор того ж вишу Дзвенислава Калинець–Мамчур, проректор Українського католицького університету Олег Турій та багато інших.