Дрейф на схід триває

18.03.2014

На той час, коли писалися ці рядки, кримські сепаратисти в особі «прем’єра» Аксьонова, «спікера» розпущеної ВР АРК Константинова, його заступника Цекова та мера Севастополя Чалого вже, мабуть, отримували подальші «цінні вказівки» від своїх давніх наставників у кремлівських кабінетах. Поки все у них іде за планом, і обидві сторони перебувають у радісному збудженні перед перетворенням «незалежної республіки Крим» у чергового суб’єкта Російської Федерації. Стримувати це збудження нелегко, і Константинов дав йому волю, несамовито заволавши в перерві нічного концерту по завершенні недільного «референдуму»: «Ми перемогли! Ми перевернули весь світ догори дригом. Ура!»

…А вчора мене вперше за 21 рік проживання в Сімферополі на підході до будівлі місцевого парламенту на вулиці примусили показати вміст рюкзака. На прохання представитись озброєний вимагач в однострої кольору хакі без шевронів та інших знаків розпізнавання, лише буркнув: «Вам не обов’язково це знати». Та після моїх наполягань таки викликав старшого у «беркутівському» камуфляжі, який пояснив, що мій незнайомець — боєць штурмового взводу місцевого (аксьоновського) «Беркута».

Учора до обіду «штурмовики» перекрили всі вулиці кримської столиці, які ведуть до будівлі Верховної ради АРК. Кореспондентові «УМ», як і більшості іноземних журналістів, потрапити на доленосне позачергове засідання вже нелегітимного парламенту не пощастило. Натомість наші російські колеги пройшли всередину без проблем.

За півтори години напруженої роботи місцеві депутати 85 голосами зі 100, «виходячи з прямого волевиявлення народів Криму на референдумі 16 березня 2014 р.», ухвалили постанову «Про незалежність Криму». Згідно з цим документом, українська автономія проголошується «незалежною суверенною державою — Республікою Крим», яка «має намір будувати свої відносини з іншими державами на основі рівності, миру, добросусідства, інших загальновизнаних принципів політичного, економічного і культурного співробітництва між країнами». Новоявлена республіка також звертається до ООН та всіх держав світу із закликом визнати її незалежність.

З моменту набрання чинності цією постановою законодавство України та всі рішення її органів влади, ухвалені після 21 лютого, не виконуються, діяльність державних органів України на території Криму припиняється, а їх повноваження, майно і грошові кошти переходять до державних органів «республіки Крим». Українським судам, щоправда, на території півострова функціонувати поки дозволено. Усю державну власність України в Криму оголошено власністю новоутвореної РК.

І, звісно, парламент самопроголошеної «суверенної держави» «звертається до Російської Федерації з пропозицією про прийняття Республіки Крим до складу Російської Федерації як нового суб’єкта зі статусом республіки».

Іншими рішеннями ВР АРК перейменувала себе в Державну раду Республіки Крим та ухвалила рішення про перехід на московський час — через 20 років по тому, як це зробив перший і останній місцевий президент Юрій Мєшков, якого днями приймало місцеве керівництво. Тож 30 березня о 2:00 кримчани переведуть годинники одразу на дві години вперед.

Так само майже одноголосно результати недільного референдуму вчора затвердила міськрада Севастополя. Під час обговорення її депутати внесли лише одну поправку в початковий проект постанови — формулювання «місто Севастополь» було змінено на «Місто–Герой Севастополь».

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Україна відкликала свого посла в Російській Федерації. Як сказано в коментарі МЗС, очільника дипломатичної місії України в Росії Володимира Єльченка відкликано до Києва для консультацій «у зв’язку з ситуацією довкола Автономної Республіки Крим та необхідністю обговорення деяких її міжнародних аспектів».

Учора в Москві на посольство України в РФ було скоєно напад — активісти партії «Інша Росія» закидали його димовими шашками.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>