У Сімферополі вхід до парламенту АРК, уряду, республіканської прокуратури вам перегородять козаки з Кубані чи чоловіки з червоними пов’язками «Дружинник АР Крим». Значно серйозніше виглядає охорона республіканського військкомату і збірного пункту. Певніше, колишнього, бо тепер тут — штаб чи то «народної самооборони» чи то навіть «армії» Криму. Хлопці біля тамтешнього КПП стоять у «берізках», себто в армійських російських одностроях старого зразка, з автоматами. Присягу в чергової групи новобранців відтепер на території військкомату приймає особисто «верховний головнокомандувач» Криму Сергій Аксьонов. Днями його вірні бійці отримали навіть «бойове хрещення» — обстріляли з автомата бусик активістів–«стрімерів», що намагалися зняти на відео варту «самооборонців». Ніхто з людей, на щастя, не постраждав, лише на колесах і «порогах» автівки залишилися дірки від куль.
Повсюди у Сімферополі повно вуличної агітації за Всекримський референдум, на всіх бордах неодмінно вказано, де треба ставити «правильну» «галочку» — навпроти пункту №1, себто за приєднання до Росії. Подібний білборд з’явився днями і біля моєї багатоповерхівки, на розі вулиць Київської і Мате Залки. А позавчора навпроти нього, на опорі тролейбусної лінії, я помітив намальований синьо–жовтий прапор. Так і в настроях кримчан — повна палітра думок.
«Тепер буду їздити до рідні в Росію без проблем». — «А що, раніше були якісь проблеми?» — «Ні. Але я — росіянин, і тепер мені буде комфортно жити. До того ж пенсія зросте вдвічі». Ось здебільшого до чого зводять аргументи прихильники російського статусу української автономії. «Дехто вже однією ногою в Росії, — зізнається мені Галина М. — Коли ж я, корінна росіянка з Тамбовщини, намагаюся пояснити сусідам, що в самій Росії купа проблем, ніхто й слухати не хоче. Кажуть, що я продалася «бандерівцям». Це при тому, що мій дід, батько і чоловік були радянськими офіцерами і тільки зять служить офіцером в українській військовій частині».
Тим часом результати так званого референдуму обіцяють оголосити якнайшвидше, вже 17 березня. Про це вчора заявив голова комісії з його підготовки і проведення Михайло Малишев. На прес–конференції у Сімферополі Малишев також повідомив, що час голосування буде скорочено на дві години (якщо раніше планували, що дільниці працюватимуть з 8–ї ранку до 22.00, то тепер вирішено обмежити 20–ю годиною). Кримські татари та інші проукраїнські мешканці півострова схильні бойкотувати «референдум», результати якого, певні вони, вже давно «підраховані». І не в Сімферополі, а в Москві.
...На ринках Сімферополя я не помітив ажіотажу. На ятках повно овочів і фруктів за «старими» цінами. Щоправда, знайомий продавець, кримський татарин, усе ж уточнив: ціни на картоплю можуть підскочити, бо вона завозиться з материкової України, а на Чонгарі почали затримувати фури. Є побоювання і в «молочника» Аліка. «Сири я привожу винятково з України,— каже чоловік, виходець із Грузії,— працюю з двадцятьма постачальниками. Із Росії я нічого не отримую. І не думаю, що звідти нам щось буде надходити взамін. Росіянам себе нагодувати б».
Утім очевидно, що в умовах «добровільної» блокади, в яку завели півострів проросійські керманичі, зв’язки з «великою землею» щодень слабшатимуть. Так, відучора «Нова пошта» тимчасово призупинила доставку вантажів та кореспонденції на Кримський півострів.
Найбільші черги в останні дні збиралися біля відділень банків, надто українських. Відтак деякі фінустанови, приміром «Приватбанк», призупинили видачу кредитів, а депозити повертають не більше ніж 1,5 тис. гривень на день. Учора ж Радмін АРК взагалі втрутився у діяльність банків — за підписом нелегітимного прем’єра побачила світ постанова, якою з 13 березня було обмежено видачу готівки у відділеннях комерцбанків (у тому числі через банкомати) у розмірі 300 гривень.
Нагадаю, нещодавно на брифінгу перший віце–прем’єр нового кримського уряду Рустам Теміргалієв заявив: «Із квітня пенсії в Криму, можливо, вже виплачуватимуться в рублях».
Спікер ВР Криму Володимир Константинов заявив, що видобуток нафти і газу в Криму слід віддати російському «Газпрому», передає РІА «Новості». За даними ще однієї інформагенції, «ЛігаБізнесІнформ», до Сімферополя вже прибула делегація «Газпрому», яка має відкрити свій офіс на базі захопленого самопроголошеною владою «Чорноморнафтогазу». Сто відсотків акцій цієї компанії, нагадаємо, належать державному підприємству «Нафтогаз України». Проте кримський прем’єр Сергій Аксьонов уже заявив, що «Чорноморнафтогаз» буде націоналізований.
Ігор Франчук, який очолював «Чорноморнафтогаз» у 2001—2006 роках, вважає, що Росію завжди насторожували темпи освоєння Україною шельфів Азовського і Чорного морiв. За його словами, якби всі шельфові проекти здійснилися, Україна могла б забезпечити свою енергетичну незалежність.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
