«Дух у нас незламний, настрій хороший»

Інтервенти — ось які

За деякими даними, наразі оточують військові частини, установи Збройних сил України, об’єкти їхньої інфраструктури на півострові і тим самим забезпечують підтримку екстремістам із числа місцевої самооборони, дружинників, козаків із Кубані підрозділи таких військових з’єднань Росії (переважно рота–батальйон):

— 810–ї окремої бригади морської піхоти ЧФ ( Севастополь, Козача бухта);

— 76–ї Псковської десантно–штурмової дивізії;

— 31–ї Ульяновської окремої десантно–штурмової бригади;

— 98–ї Івановської дивізії ПДВ;

— 7–ї Новоросійської десантно–штурмової (гірської) дивізії;

— 3–ї Тольятинської окремої бригади спеціального призначення ГРУ;

— 23–ї окремої мотострілецької бригади (с. Кряж Самарської області);

— 45–го окремого полку спецпризначення ПДВ (Кубинка, Підмосков’я) та ін.

Озброєні вони сучасною штатною стрілецької зброєю, а саме — автоматами АК 100–ї серії з підствольними гранатометами, кулеметами «Печеніг», ручними протитанковими гранатометами, снайперськими гвинтівками «Вінторєз» тощо. Два дні тому в Керчі зафіксували рух колони систем залпового вогню «Град» і «Ураган», які попрямували у бік Перекопа. Зосередились окупаційні війська без розпізнавальних знаків зі своїми джипами «Тигр», іншими транспортними автомобілями (на них номерні знаки 90–го, 99–го, 21–го регіонів Росії) на території військових частин ЧФ у Севастополі, Гвардійському, Качі, на полігонах «Опук», «Чауда», поблизу військових містечок ЗСУ.

В очікуванні наказу

Слова, які винесені у заголовок матеріалу, сказав «УМ» командир 1–го окремого Феодосійського батальйону морської піхоти ВМС України підполковник Дмитро Делятицький. При цьому додав — мовляв, він сам і його підлеглі чекають чіткого й однозначного наказу щодо подальших дій із Києва. Морські піхотинці всім забезпечені, надто продуктами, якими їх забезпечують небайдужі місцеві жителі — днями на 5 автівках провізію привезли кримські татари. За словами офіцера, його бійці вже звикли, що їх всі ці дні незмінно блокують з двох блоків на шести БТР «колеги» із Чорноморського флоту й місцеві проросійські активісти. А також призвичаїлись до тотальної «обробки мізків» через листівки й гучномовці з банальними погрозами, шантажем вперемішку з солодкими обіцянками, зокрема, про високі, російські, посадові оклади у разі переходу на бік «армії Криму».

Майже аналогічна ситуація і в Керчі, де дислокується так само український 501–й окремий батальйон морської піхоти. Про це «УМ» розповів заступник його командира майор Олексій Никифоров. Щоправда, при цьому зізнався: «Розумієте, у мене 80% контрактників — місцеві, з Керчі, їхні родини піддаються відповідній пропаганді й агітації».

Однак не відступили від присяги на вірність народу України у Перевальненській 36–й окремій бригаді берегової оборони та Бахчисарайському центрі бойового (оперативного) забезпечення ВМС України — «УМ» із ними теж на постійно зв’язку. Щоправда, заступник командира перевальненського з’єднання підполковник Валерій Бойко змушений був констатувати: через блокування до початкової школи і дитсадка з 1 березня не ходять діти, відповідно 150 і 40. Ці єдині на 5–тисячне село Перевальне заклади розташовані саме на території згаданої вище військової частини.

Автобатівська крадіжка

ЗМІ з посиланням на Кримський медіа–центр МО України повідомили, що позавчора перейшов на бік кримського уряду командир окремого автомобільного батальйону в Бахчисараї підполковник Володимир Садовник — уродженець Київської області. Причому ще й схилив до цього злочинного вчинку підлеглих–контрактників. Перед цим його викрали озброєні люди й вивезли в невідомому напрямку, проводили роз’яснювальні бесіди. Результат: підполковник повернувся в частину, над нею — поруч з українським — було піднято прапор Росії. Не витримавши психологічної напруги, командир приклався до пляшки і напідпитку, за кермом квадроцикла, врізався в колону автопробігу на підтримку кримського референдуму. Складання протоколу працівниками ДАІ в оточенні буйних прибічників російської ідеї зафіксовано на відео й поширено в інтернеті.

Виявляється, Садовник незмінно служить у цьому батальйоні з 1996 року, потрапив сюди ще лейтенантом після закінчення військового вишу. «УМ» зателефонувала комбату і попросила пояснити вчинок.

«Це все брехня, — відповів Володимир Садовник, — я нікого не зраджував. Автоматники без розпізнавальних знаків увірвались на територію частини, зробили декілька пострілів із автомата у повітря і примусили наших водіїв завести свої машини і потім виїхати у невідомому напрямку. Водії — контрактники, зброї у них не було. Зараз 25–30 осіб зі зброєю не пускають нас у парк техніки. Я перебуваю у своєму кабінеті, працюю».

Таким чином флотський автобат позбувся повністю заправлених пальним одного УАЗика, двох вантажних ЗіЛ–131, трьох КамАЗів, трьох «Уралів» та одного ГАЗ–66. За деякими даними, нині ці машини перебувають на території республіканського військкомату на вулиці Київській у Сімферополі, де відтепер, після витіснення його законних працівників розмістився штаб самопроголошеної армії Криму. Цікаво, що нею на правах радника опікується генерал–майор у відставці Кузнєцов — той самий звільнений 1993 року колишній командувач 32–го армійського корпусу, якого тоді скандально відомий президент Криму Юрій Мєшков взяв під своє крило і своїм указом призначив главою МВС Криму.