Це вже війна. Можливо, громадянська

20.02.2014
Це вже війна. Можливо, громадянська

Майдан застосовує свої рушницi проти потужної зброї силовикiв. (Рейтер.)

«Востаннє стільки людей помирало лише під час Другої світової війни. Київ горів таким полум’ям лише за Батия, Гітлера і... Януковича». Такими словами рясніють соціальні мережі. Усі перші шпальти іноземних видань пишуть про смерті українських громадян, які вийшли на протести проти влади.

Якщо раніше справді доводилося говорити про мітинги й повстання, то після подій 18 лютого маємо справжню громадянську війну — з десятками вбитих, полонених, із застосуванням вогнепальної зброї (насамперед — з боку влади та найнятих нею бандитів–«тітушок»), захопленням силових установ у західних регіонах.

У ніч із 18 на 19 лютого, лише за офіційною версією Міністерства охорони і здоров’я України, вбито 25 людей. Працівники медичних служб і очевидці говорять про набагато більшу кількість жертв, оскільки багато людей пропали безвісти. Зранку 19 лютого було знайдено тіло померлого активіста Майдану на Трухановому острові, ним виявився 33–річний Наумов Володимир Григорович. У міліції заявили, що активіст вчинив самогубство, стрибнувши з Пішохідного мосту.

«Найбільше загиблих було саме вночі», — розповідає «УМ» волонтер медичної служби Майдану Оксана Колодій. Дівчина не має професійної медичної освіти, але коли почали надходити постраждалі, в медиків просто не було іншого виходу, крім як брати на перев’язки людей без медичної освіти. «Ви просто не можете уявити, скільки там було тих, кому необхідна була допомога. Ми не знали, де їх розміщати. І те, що зараз говорять про 25 померлих або ж кількасот поранених — це неправда. Тільки я під час свого чергування у Будинку профспілок бачила сім трупів і навіть не можу порахувати, скільки поранених», — каже Оксана.

Проте найстрашнішим, що побачила тієї ночі, дівчина вважає молодого хлопця, який втратив брата: «Це була жахлива картина, коли хлопчина на плечах заносив до Профспілок свого брата. Коли лікар сказав, що йому допомогти вже не можна, у юнака почалася істерика. Я ніколи в житті не бачила такого розпачу».

Під час подій на вулиці Шовковичній у Будинку офіцерів померло троє людей, до яких вчасно не приїхала швидка медична допомога. На деякі пункти, де перебували тяжкопоранені, машини взагалі не доїжджали. «До нас не пропускали «швидкі» ні на в’їзд, ні на виїзд. Люди гинули від того, що їм не змогли своєчасно надати допомогу», — пояснила Ольга Богомолець. І підтвердила, що в постраждалих стріляли з вогнепальної зброї. Проте в МВС і по сьогодні відхрещуються від цієї інформації.

Голова медичної комісії Київради Алла Шлапак у коментарі «УМ» заявила, що «швидкі» просто не могли оперативно прибувати на виклик. «Проблеми були не те що великі, а надзвичайні. Я на власні очі вчора бачила, що весь Київ був у колапсі — все через те, що перекрили метро. Машини швидкої допомоги намагалися доїхати, проте ніхто не поступався дорогою, на вулицях були затори до 10 балів».

Лікарні вночі були переповнені постраждалими. І це ще зважаючи на те, що багато травмованих відмовлялися від госпіталізації, побоюючись арешту просто в лікарнях. Тому цілу ніч у київських шпиталях чергували активісти Майдану. Прес–секретарі Юрія Луценка та Арсенія Яценюка ініціювали збір киян, які можуть захистити постраждалих від міліції, забираючи їх до себе додому. Для цього треба заповнити анкету в інтернеті, безпеку і конфіденційність інформації політики гарантують.

Волонтер Майдану Соломія всю ніч перебувала у Київській лікарні швидкої медичної допомоги і розповіла «УМ» , що лише за ніч iз 18 на 19 лютого цей заклад прийняв 74 постраждалих, троє з яких померли. Одним із них став журналіст газети «Вєсті» В’ячеслав Веремій, травми якого були несумісні з життям...

Алла Шлапак також була у цій лікарні протягом ночі і заявляє, що у 20 постраждалих зафіксовані вогнепальні поранення, люди перебувають у тяжкому стані.

Цікаво, що саме в цей період головний лікар Лікарні швидкої меддопомоги Анатолій Вершигора та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Спіріна потрапили на лікарняні. Спіріна навіть не перебуває в Києві. Тому пан Анатолій відмовився коментувати ситуацію, яка відбувається. Пані ж Ірина заявила, що швидкі медичні допомоги працюють оперативно, а те, що людям не надають потрібну допомогу, то це проблема медиків, які некваліфіковані: «На Майдані сьогодні дуже мало професійних лікарів, там в основному або волонтери–студенти, або баби–повитухи, які не можуть надавати професійну допомогу». Нардеп також висловила думку, буцімто проблеми можуть виникати «від того, що самі майданівці невчасно викликали «швидку».

За словами лікарів, часто зустрічаються травми від вогнепальної зброї, вибуху гранат та коктейлів Молотова. «Поранення різні — черепно–мозкові травми, серйозні пошкодження кінцівок і голови, вибиті очі, ушкодження від світлошумових гранат i куль. Але про що ми говоримо, коли вже зафіксовано більше 25 трупів», — говорить лікар швидкої медичної допомоги, яка не захотіла назвати свого імені.

НІЧНИЙ ФРОНТ

Шпиталь у Михайлівському Золотоверхому

З вівторка Майдан став суцільним полем бою. Поранених відносили з передової щохвилини. Хлопці і дівчата з розбитими головами, очима, обгорілими спинами, пораненими руками і ногами боялися звертатися по допомогу у карети швидкої допомоги. Адже в лікарні на них могли чекати міліціянти. Туди відвозили смертельно поранених, які без хірургічного втручання могли б не вижити. Всіх решту перев’язували під відкритим небом на вулиці. Декого на руках відносили в КМДА, яку знову захопили та організували медпункт, інших — у Михайлівський собор, який перетворився в польову лікарню під куполами.

У Золотоверхому і трапезній церкві Іоанна Богослова, що на території Михайлівського монастиря, по всій підлозі один біля одного вночі лежали поранені. У середу вдень священик, вийшовши з собору, сказав, що поранених у них майже немає і що вони нікому не дають коментарів. На подвір’ї перед церквою десятки, якщо не сотні пакетів і ящиків iз медикаментами. Медики не встигали розбирати пакунки і перев’язувати активістів. «У нас тут повний хаос. Бинтів, перекису водню, обезболюючих — більше ніж треба. На даний час потрібно рідкий пластир, термальна вода, хірургічні халати та інструменти», — кажуть волонтери під собором, яким дали завдання приймати і сортувати медикаменти.

Ще з ночі у собор люди надходять і надходять. Хто мав легші поранення, дезінфікував рану, просив вколоти знеболювальне і повертався на передову. Цих людей не спинити!

НОВИЙ МАРТИРОЛОГ

У ніч проти 19 лютого в Будинку профспілок живцем згоріли не менше 40—50 осіб. Про це вчора повідомив заступник голови фракції «Батьківщина» у ВР Сергій Соболєв. За його словами, йдеться про поранених, які не могли пересуватися, коли будівлю підпалив «Беркут». Загалом у той час у «профспілках» перебувало близько сотні поранених...

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>