«Найкращий матч «Динамо» в сезоні

Після пожеж

Протестувальники демонтували високі бляшані паркани ще на Хрещатику, де вони огороджували задавнений будмайданчик біля фешенебельного готелю «Дніпро». Це за 200 метрів від «лінії фронту», яка проходить поруч із колонадою стадіону «Динамо». Бляху пустили на барикади, а також — на барабани. Безперервно грюкати арматурою по залізних щитах, створюючи психологічний тиск на кордони Внутрішніх військ і «Беркута», — функція переважно жінок та дівчат. Крім того, ударними інструментами також слугують іржаві металеві бочки, а найбільший шум видає підвішений на дереві поруч з Інститутом літератури порожній газовий балон.

Поперек вулиці стоять уже чотири спалені вантажівки міліції (після кривавої неділі було дві) й ті самі чотири спалені мікроавтобуси, що й раніше. Вони — вже на території опозиції. Спершу понівечений транспорт слугував для майданівської сторони барикадами, але вчора мітингарі вільно проходили по вулиці Грушевського далі — впритул до шеренг силовиків, які тримали територію, починаючи від парапетів Національного художнього музею.

У міліцію вже не жбурляли каміння і пляшки із запалювальною сумішшю — вона ж у відповідь не використовувала світлошумові й газові гранати, а також, що стало найбільшою «поблажкою» для радикалів, припинила обстріл юрби гумовими кулями й пижами. Хоча напередодні, в розпал понеділкових боїв, «беркутівці» активно застосовували і так звані «проникаючі» гумові кулі, й металеві кульки. Відповідно до свідчень багатьох протестувальників, навіть шумові гранати міліція перетворювала на бойові — до них скотчем примотували уламки каміння, які після вибуху уражували дрібними скалками живу силу на боці опозиції.

До реманенту протестувальників додалися виварки — в них учора активно збирали шматки грубої тротуарної плитки, виламаної з хідників за два дні активного протистояння. Тари мало — а каміння ну дуже багато. Оскільки мітингарі порівняно з диспозицією 19 січня просунулися метрів на тридцять уперед, з’явилася можливість поповнити арсенал майже повним набором бруківки, кинутої в бік міліції за попередні 40 годин.

Ажурні парапети в цій частині вулиці розібрані майже дощенту й використані для барикад. На вцілілих лайтбоксах — написи на кшталт «Вибачте за незручності, але це — революція», «Любов до країни дорожча, ніж порядок», «Це наша земля».

Час від часу сторони обмінюються звуковими ідеологічними «ударами»: з боку міліції через гучномовець лунають попередження УМВС м. Києва про незаконність масових заворушень, кримінальну відповідальність за ці діяння, зокрема за посягання на життя працівників правоохоронних органів, у зв’язку з чим ті можуть вжити належних заходів для самооборони та нейтралізації нападників. Навіть тих, хто просто підходить до міліцейської шеренги ближче ніж на три метри. У відповідь повстанський гучномовець закликає силовиків переходити на бік народу. Учора після 18:00 вечора закінчився 24–годинний термін, даний Януковичу «на евакуацію» «Правим сектором» — «військом Майдану».

Час «ультрасів»

Саме ультранаціоналісти залишаються найактивнішим загоном, що бере участь у вуличних боях на Грушевського. Як повідомив комендант табору на площі Незалежності Андрій Парубій, загони «Самооборони Майдану» не беруть участі в масових заворушеннях. Прибічники опозиції визнають, що біля стадіону «Динамо» навіть у найгарячіші години «триста воюють, а три тисячі — стоять і дивляться». При цьому обслуговуючі структури Майдану — на боці повстанців. На «передову» з Майдану доставляють гарячу їжу (переважно гречану кашу), чай, узвар — на 12–градусному морозі це вельми доречно. Пляшки з майданівською мінеральною водою стоять поруч із пляшками з коктейлем Молотова, виготовленим радикалами. Пораненим надає допомогу медична служба Майдану, і саме до неї звертається більша частина потерпілих з боку опозиції — адже, як стало зрозуміло після ночі з понеділка на вівторок, ті, хто погоджується на лікування в державних шпиталях, стають легкою мішенню МВС та СБУ. Мовляв, поранений у голову? — значить, точно учасник масових заворушень, ось тобі буцегарня й новий закон Колесніченка—Олійника.

Ресторан «Сушія» та дорогі бутіки в зоні зіткнень зачинені й не працюють, хоча бунтівники залишили їхні вітрини цілими — і в цьому різниця між українським бунтом та, скажімо, французькими чи грецькими антивладними виступами. Хіба що найближчий до «лінії фронту» бутік «Даніель» розписаний гаслами «Зека геть», «Мусора пида…» (російською мовою), а також графічною схемою, на якій тризуб вищий за знаки євро й російського рубля. Здавалося б, нюанс, але це важливо. Якщо Майдан починався як виразник інтересів прихильників євроінтеграції, то нинішні вуличні бої — це квінтесенція невдоволення владою Януковича в чистому вигляді. Вся «проєвропейськість» залишилася на майдані Незалежності. Він, до речі, в останні два дні заблокований для вивезення сміття та відкачування нечистот із біотуалетів. Навколо сміттєвих урн громадяться гори пакетів із зібраними відходами, при тому що на майданівських тротуарах — чистота й порядок. Двірники–майданівці прибирають територію навіть о другій годині ночі — у цьому «УМ» пересвідчилася на власні очі.

Саме Штаб національного порятунку в Будинку профспілок, який контролюють майданівці, надає майданчик актового залу для прес–конференцій потерпілих на вулиці Грушевського — вчора там демонстрували різні види набоїв та гранат, які застосовує міліція. Чи не найбільше журналістів вразив вихід на камери чоловіка на ім’я Йосип із Хмельницького в закривавленій пов’язці на голові й травмованим оком — у нього поцілили осколки вибухівки.

Було б неправильно казати, що «старий» Майдан, який багато хто називає «дискотечним», не бере участі в боях на Грушевського. «Зрозумійте, дехто живе на Майдані вже майже два місяці, і це люди, яким нема чого втрачати. Це як ідеологічно заряджені активісти, так і бідняки, і зневажені владою дрібні підприємці з областей, у яких відібрали бізнес. Їм немає куди відступати», — пояснює «УМ» активістка Майдану в медичній масці, котра в останні дні дедалі більше часу проводить біля стадіону «Динамо» і схвалює дії бойовиків–націоналістів.

Інший чоловік, стоячи навпроти бійців ВВ, пояснював дії бунтарів: «Зараз є тільки два виходи — або валити Януковича, або валити з країни».

Дівчина у свою чергу свідчить, що на Грушевського працюють «тихушники» з МВС, котрі фотографують протестувальників, аби потім притягати до відповідальності. «От вам і відповідь на запитання, яким чином багато хто з присутніх на вулиці Грушевського отримав СМС–повідомлення з текстом: «Шановний абоненте, ви зареєстровані як учасник масових заворушень».

«Атакуйте з флангів!»

Як і раніше, в часи загострення протистоянь, на боці опозиції підозрюють, що українських правоохоронців спрямовують зверхники з Росії. «Ви б бачили, як вони вчора скидали з колонади «Динамо» хлопців! Ніякої жалості!» — каже співрозмовниця «УМ».

Справді, в понеділок мітингувальники спорудили драбину й за її допомогою залазили на дах спалених кас стадіону, аби звідти кидати в міліцію коктейлі Молотова й петарди. Фотографи зафіксували чотирьох бійців ВВ, на яких загорівся одяг. Його швидко загасили. У відповідь міліціянти вели вогонь на ураження із гвинтівок та, взявши колонаду штурмом, скинули кількох бунтівників із шестиметрової висоти. Поголос про смерть одного з потерпілих, поширений в інтернеті, на щастя, не підтвердився.

Портрет Валерія Лобановського після понеділка вигорів повністю. А ось статуя великого тренера ціла, хоча і стоїть майже в епіцентрі боїв. Шию Лобана обв’язали синьо–жовтим прапором. Колажі у «Фейсбуці» рясніють закликами Валерія Васильовичами: «Атакуйте по флангах!» Також популярною є фотографія з палаючим входом на стадіон та підписом «Динамо» проводить найкращу гру в сезоні».

Українці наразі атакують по ультраправому флангу. А на допомогу динамівським фанам, які є активними учасниками вуличних боїв, їдуть колеги–«ультраси» з різних країн Європи.

* * *

«Хіт» понеділка — змайстрована опозиціонерами величезна дерев’яна катапульта — при спробі перекинути на бік міліції цілий мішок коктейлів Молотова засвідчила свою недієздатність. ВВшники та «беркутівці», яких у Києві зібралося майже 20 тисяч, теж не перейшли в наступ, хоча мали таку змогу, коли кількість активних протестувальників у понеділок зменшилася. До речі, саме того дня 51–й день народження відзначав глава МВС Віталій Захарченко. Питання, як він святкував, мало кого обходить. Більше цікавить інше: якщо міліція може придушити бунт — то чому цього не робить? Чи влада має інший план, чи боїться, чи не хоче допустити смертельних жертв?

Певно, відповідь на це питання дадуть найближчі дні.