«А труднощі ми переживемо...»

10.01.2014

У Григорія Кохана була унікальна здатність — він в усьому шукав позитив. А ще — робив лише те, у що вірив, практично завжди переробляючи сценарії під своє внутрішнє чуття. А потім на цих фільмах виростали цілі покоління: «Жива вода», «Кармелюк», «Циганка Аза», «Ярослав Мудрий», «Народжена революцією»...

Григорій Кохан народився у 1931 році в селі Бортків поблизу Золочева, що тоді належало до Польщі. Він був п’ятою, найменшою, дитиною в міцній заможній родині. Від батька перейняв любов до читання, від Бога мав хист художника. Пізніше, ставши відомим режисером, він малював до кожної кінокартини мистецькі полотна.

На кіностудію Довженка його привів письменник Михайло Стельмах, запропонувавши в 1969 році екранізувати його роман «Хліб і сіль». Доти Григорій Романович знімав лише документальне кіно.

Перший радянський серіал про міліцію «Народжена революцією» Кохану запропонував зняти головний редактор кіностудії Довженка Володимир Сосюра. На той час сценарій складався з набору підшитих кримінальних справ. Кохан практично щотижня їздив до Москви, спілкувався з міністром внутрішніх справ СРСР Щолоковим, навіть побував у в’язниці. Головну роль він частково списав із героя своєї юності — комсомольця Кохана свого часу ледь не повісили за вироком УПА, однак щось ворухнулося у душі суворих «хлопців із лісу» (пізніше ці спогади ляжуть в основу фільму «Страчені світанки»). Але після цього випадку до Гриця приставили охорону — міліціонера дядька Миколу.

Особливістю Кохана було — запрошувати у фільми не московських зірок, а українських артистів і робити їх зірками. У нього знімалися Лесь Сердюк, Олександр Биструшкін, Кость Степанков, Раїса Недашківська. Він же підтримував і молодих авторів. «Свій останній художній фільм «Тупик» Григорій Кохан зняв за моїм першим сценарієм. Мені тоді було 28 років. Але різниці в віці не відчувалося. Було спілкування менш досвідченого з більш досвідченим. Кохан називав усіх «друже мій», — згадує автор детективів Андрій Кокотюха.

«Якби мене запитали, чи щасливий я, без роздумів відповів би: «Так». Я людина, що вірить у кращі часи, — писав колись Григорій Кохан. — Потрібно лише бути патріотом своєї землі, свого народу. А труднощі ми переживемо».

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>