Елегантна львів’янка

09.01.2014

Травень 2011 року. Рано–вранці ми поверталися через Будапешт із Відня до Львова. Турфірма зробила нам подарунок — екскурсію старовинним центром міста Лева. А надворі квітував сонячний травень.

Після екскурсії удвох з екскурсоводом Галиною повертаємося на Вірменську до кав’ярні, бо ж там найкраща кава. Дуже людно, бо саме час «скочити на каву». Сидимо, неспішно смакуємо, знаходимо спільних знайомих — світ таки дуже тісний. Поступово порожніє невеличка кав’ярня. За столик під протилежною стіною сідає жінка, вони з пані Галиною вітаються і вже за кілька перемовлених фраз жінка пересідає за сусідній з нами столик. Йде спільна розмова двох львів’янок, поступово і я втягуюсь до неї. Я одразу впізнала пані Лесю — дуже багато її фотографій публікує преса. Розмова поступово стає якоюсь дуже довірливою. Як зазвичай усі старші люди, ми ганимо надмірні вимоги сучасної молоді, і пані Леся згадує батьківський дім. «Тато працював один, і мама казала дітям: «Ковбаси для вас немає!» Діти росли у спартанських умовах, повинні були не дивитись на заможніших сусідів, бо мав бути краще підживлений тато, єдиний годувальник у сім’ї».

Свекор пані Лесі обіймав високі посади як військовий медик, але велося їй там важко. «Я в тій сім’ї була, як раб». Розмова точилася на якихось дуже довірливих тонах, наче між давніми приятельками. Аж ось пані Леся прощається: «Мені вже час на роботу». Пані Галина сказала: «Це ви їй сподобалися, бо вона зараз не дуже сходиться з людьми».

Залишився в пам’яті спогад про цю незвичайну жінку: невеличка зграбна постать, твідовий англійський костюм зі світлою блузкою, невеличкий капелюшок — елегантна львівська пані.

Царство Вам небесне пані Лесю, Ви нарешті побачите свого Гію.

Інна МАЙКО
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>