Те, що лікар прописав

Відтепер, потрапивши на прийом до лікаря і отримавши від нього рецепт, ми не знайдемо там розрекламованих медичних препаратів. І не лише розрекламованих. Наказом Міністерства охорони здоров’я з 1 січня 2014 року лікарів зобов’язали виписувати рецепти тільки за міжнародними нормами: замість звичної для всіх назви препарату лікарське призначення відтепер міститиме міжнародну непатентовану назв­у (МНН) лікарського засобу, фактично — назву діючої речовини. Виняток становитимуть лише лікарські засоби, які не мають МНН (харчові добавки), належать до подібних біологічних лікарських засобів (рослинні, гомеопатичні засоби), відпускаються на пільгових умовах або безоплатно (діабетичні, ліки проти гіпертензії), а також ті препарати, які підлягають предметно–кількісному обліку (психотропні, кодеїновмісні препарати).

На думку ініціаторів ново­введення, такий підхід допоможе хворим самостійно вибирати курс лікування залежно від спроможності власного гаманця. Арифметика проста: ціна препарату залежить не від складу, а від виробника. Фармацевтичні компанії зазвичай укладають негласні договори з лікарями. Ті виписують хворим «потрібні» ліки конкретної торгової марки й отримують на цьому свої відсотки. «Візьмемо для прикладу всім знайому діючу речовину аспірин, — пояснює «УМ» лікар–анестезіолог Віктор Лазанюк. — Крім зняття головного болю і лихоманки, його використовують, зокрема, для профілактики тромбоутворень у хворих з ішемічною хворобою серця. На аптечних полицях поряд зі звичайним «Аспірином» лежить ще й «Аспірин–кардіо», «Аспікард», «Кардіомагніл». Усі вони містять аспірин у різних дозах із домішками. Хоча той магній у «Кардіомагнілі» — як мертвому припарка. З таким самим успіхом туди можна було б додати крейди. Якщо купувати звичайний аспірин, то хворий отримує такий самий ефект, як і від «Карідомагніла», але при цьому мінімум удвічі заоща­джує».

Самі ж лікарі та аптекарі нововведенням не задоволені. На їхню думку, це обмежує свободу лікаря призначати оптимальний для пацієнта препарат, а також ускладнює процес контролю над виникненням побічних ефектів. «Ситуація неоднозначна: з одного боку, це добре для населення, тому що люди зможуть економити і матимуть вибір. З іншого — один препарат від різних виробників діятиме на організм по–різному, адже використовується різна сировина, очищення. Лікарю важко буде простежити за перебігом лікування і скоригувати його в разі потреби», — вважає Наталія, фармацевт однієї з київських аптек.

Ще один мінус — це те, що багато лікарів не знають міжнародних назв лікарських засобів, тож їм знадобиться час, аби перелаштуватися. Окрім того, ніщо не завадить лікарям давати усні рекомендації пацієнту — який препарат купувати, або ж дописувати назву в дужках.