Майдан Незалежності. Четверта година ранку. Вони зійшлися. (Рейтер.)
«Беркут» почав ущільнювати кільце навколо Майдану приблизно по першій ночі: частина їх рухалася з боку Бессарабки до Київради, інша — від Європейської площі, ще одна — зверху, по вулиці Інститутській. До осередку спротиву підтягнули й водомети. Захисників Майдану на той час було небагато. «Я не вмію рахувати, але тисячі півтори, мабуть. «Беркута» було втричі більше, — розповідає журналіст Михайлина Скорик, яка провела ніч на Майдані. — Ціле море: куди не глянеш — шоломи, шоломи, шоломи». Спецпризначенці врешті впритул оточили повстанців.
Складно зрозуміти, де почалися перші сутички. З інтервалом у 15 хвилин судові виконавці (біля ЦУМу це була, за даними Бі–Бі–Сі, Лариса Сабодаш) зачитали ухвалу Печерського райсуду про «вжиття заходів щодо блокування тротуарів, доріг шляхом розміщення на них різних предметів». Силовики кинулися розтягувати барикади та лупцювати їх оборонців. Комунальники в помаранчевих жилетах iз готовністю стягували рештки барикад і закидали у кузови вантажівок.
Важче було «виконацям рішення суду» на Інститутській, на самих підступах до майдану Незалежності: там на прю стали колишні афганці, депутати. Бійка була більш жорсткою. Люди скандували: «Фашисти!» Проте спинити навалу «Беркут» не вдалося. Силовики увійшли на територію наметового містечка клином, розштовхуючи народних депутатів, і почали здирати намети. У бійках постраждав «свободівець» Андрій Іллєнко — за кілька годин iз проламаною головою його відвезли до лікарні.
Близько третьої години на рештках барикад з’явився Кличко, який намагався всовістити солдатів. «Видно було, що дехто з вояків хотів iз ним сфотографуватися», — пише одна з користувачок «Фейсбуку». Неподалік екс–міністр оборони Гриценко намагався спинити начебто комунальників, які кинулися розпилювати дерев’яні каркаси барикад, і сам ледь не став під бензопилку.
Водночас поруч протестувальники, яких тіснив «Беркут», разом молилися і співали Гімн України. «Дуже рятувала сцена, — свідчить Михайлина Скорик. — Руслана співала «Ще не вмерла...» Це було моторошно». Приблизно о пів на третю ночі чи не вперше з часів середньовічних лихоліть задзвонили тривожні дзвони Михайлівського собору, скликаючи народ.
До спроби «зачистки» залучили призовників ВВ. «Чоловік поїхав о другій ночі на Майдан. Каже, стоять 18–19–річні хлопчаки», — написала у своєму «Фейсбуцi» письменниця Оксана Забужко.
У хаосі, диму, криках і скандуванні юрби важко відтворити хронологію подій. Складно сказати, коли відбувся перелом. Однозначно, Майдан відстояли тому, що тисячі киян посеред ночі кинулися до центру на підтримку. Люди не злякалися і все прибували. Окремі таксисти заявили про готовність перевозити людей зі спальних районів на Майдан безкоштовно! Вплинув на ситуацію і «5–й канал», який транслював нічний жах у прямому ефірі.
Безсумнівно, свою роль зіграли і західні дипломати, які стежили за нічними подіями. Так, посол США Джефрі Паятт через «Твіттер» дав зрозуміти, що США рішуче засудужують таке вирішення громадянського протистояння в Києві. «На Майдані демонтують барикади. Опозиція демонструє стриманість у стилі Ганді», — написав амбасадор. Ясна річ, що відбувалися переговори з українською владою і в телефонному режимі.
О четвертій зі сцени вже виступав Святослав Вакарчук.
«Беркут» поволі відступав. А нові сили, що прибули на Майдан — до ранку тут було близько 10 тисяч людей — взялися наводити лад та ставити нові барикади.
Підсумки протистояння: 10 затриманих, за даними МВС та, за даними КМДА, понад три десятки поранених. До речі, машинам «швидкої» вночі не дали можливості доїхати до Майдану, і медики чергували за кілька кварталів від побоїща.
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
