Восени цього року минає 70 років від дня загибелі палкої патріотки України доктора економічних і правничих наук Харитини Кононенко, яка померла в катівні гестапо 15 жовтня 1943 року в Рівному. Вона була непохитним борцем за самостійність України.
Харитина Кононенко народилася 18 жовтня 1900 року в селі Миколаївка Кременчуцького повіту Полтавської губернії. Рано залишившись круглою сиротою, дівчинка виховувалася в освіченій сім’ї Вілінських. У 1919 році Харитина Кононенко разом із родиною Вілінських емігрувала до Чехословаччини, в місто Подебради. Там вона вступила до Української господарської академії, паралельно навчалася у знаній школі бандуристів у відомого кобзаря і педагога Василя Ємця. Перериваючи навчання в академії, Харитина їде до Канади (1923 р.), де проводить велику роботу з організації осередків Союзу українок Канади і «Просвіти». У 1928 р. вона повертається до Чехословаччини і продовжує навчання, а в 1930 р. отримує диплом інженера–економіста.
Здобувши освіту, Харитина Кононенко поринає у вир громадської роботи в різних регіонах України: у Галичині працює в товаристві «Сільський господар», на Закарпатті — в товаристві «Просвіта», на Холмщині та Надсянні організовувала жіночі гуртки. Значний внесок Кононенко зробила в жіночий рух, очолюючи найвідповідальніші його ділянки. Брала участь у міжнародному конгресі «Ліга миру і свободи», який проходив у Греноблі в 1932 р.
У період німецької окупації Харитина працювала у Рівному (з літа 1941 р.), де очолила Жіночу службу в Україні. Згодом ця організація перебрала на себе філію Українського Червоного Хреста. Завдяки Харитині Кононенко в Рівному восени 41–го було організовано школу медсестер. У лютому 43–го школу успішно закінчило 25 учениць. Більшість із них працювали в шпиталях УПА.
Доктор наук Харитина Кононенко з наводки радянських партизанів Д. Медведєва була заарештована гестапівцями. Йшли нестерпні допити, вона трималася мужньо, по–геройськи, гордо і непохитно. Перед стратою Кононенко сказала своїм співкамерникам: «Краще смерть, як такі зневага й наруга. Ніколи не вірте ніяким визволителям, а самі здобувайте свої права». Її розстріляли за зв’язок з УПА.
Харитина Кононенко не надто відома для широкого загалу або й зовсім не відома. Але вона заслуговує на найвищу шану та любов. Жителі Рівного добре пам’ятають свою улюбленицю та віддають їй належну шану. Про неї тепло відгукувалися засновник УПА Тарас Бульба–Боровець, а також відомий письменник Улас Самчук, інші борцi за волю України.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
