Українська держава переживає жахливі часи занепаду, стагнації у всіх сферах соціально–економічного і суспільно–культурного життя. Поставити діагноз такій затяжній хворобі дуже просто, але повірити йому більшість українців не бажає, як і не спішить виправляти це катастрофічне становище. А все тому, що основні причини суб’єктивні, вони в нас, у нашій ментальності, освіченості та фаховості. Деякі політики намагаються довести, що наш народ працьовитий, слухняний, грамотний і професійно підготовлений до життя в конкурентному середовищі. На ділі виявляється зовсім навпаки. Нас такими невдахами зробила тоталітарна колоніальна Російська імперія, яка виполола творчу й активну еліту нації, а з середнячків зробила слухняних рабів імперії. Такі жахливі втрати, яких зазнала українська нація, за два–три покоління відновити просто неможливо. Але є ще зовнішні чинники, причини об’єктивні, які гальмують державний поступ, намагаються вектор суспільного життя повернути назад, у колоніальне минуле. Це та правляча чужинська комуністично–кримінально–олігархічна влада, нав’язана нам збоку і яку ми ще не змогли подолати, але яка обов’язково повинна канути в небуття.
Більшість українців, а це 80% населення держави, не довіряють цій владі, бо не вони її обирали. Кожний із нас розуміє й усвідомлює, що останні президентські й парламентські вибори були сфальсифіковані, що обрали цю владу якихось 20% тих виборців із числа зареєстрованих, яким чужі українська нація і її держава. А без довіри, без поваги до влади, яка не виконує вимог Конституції і законів держави, не може бути плідної співпраці між нею і народом. Влада ж просто зневажає корінну титульну націю. Як можна було допустити, щоб міністром освіти призначили відкритого україножера, ворога української нації Д. Табачника? А хто ж такі керівники СБУ, прокуратури, Збройних сил? Чому ж ми терпимо таку ганебну наругу? Чи ж ми повинні змиритися з тим, що їх призначив на посади Путін і не дозволяє звільнити? Малороси, хохли, мазепинці, петлюрівці, бандерівці… Пробудіться нарешті, змийте з себе це ганебне колоніальне тавро — тавро раба!
Представники чинної влади не думають про соціально–економічний розвиток українського суспільства, розквіт культури і духовності населення, а лише про досягнення власних корисливих цілей — перш за все, збагачення за рахунок нещадної експлуатації своїх і чужих. Прихватизувавши понад 80 відсотків національного надбання, нові хазяї не дбають про модернізацію застарілого обладнання, про інновації та вигідні інвестиції, а лише вичавлюють останні соки, щоб вивести в офшори. Це виглядає, як в анекдоті: як діяв би Ванька–дурачок, якби його зробили царем? — Сів би на троні, вкрав сто рублів, утік далеко і їх пропив та проїв би.
Абсолютна більшість населення України чітко усвідомлює і розуміє, що владу в державі підступно і нечесно узурпувала невеличка група політиків і олігархів. Тепер уся влада зосереджена в руках однієї людини і певного вузького кола її «родини». Невелика група можновладців контролює всі фінансові потоки в Україні, привласнює собі державне і комунальне майно за смішними цінами. Контролює митницю, податкову, ліквідувала незалежність Національного банку, витрачає державні кошти. Найбільше державних коштів витрачається на зміцнення силових структур для забезпечення спокою і безпеки лише однієї людини.
Із метою концентрації влади і контролю над економікою ця команда згортає малий і середній бізнес, намагаючись знесилити середній клас, економічну та політичну основу демократичного суспільства. Всевладні чиновники, які підтримують чинну владу, отримали карт–бланш на політичну і економічну сваволю. Вони, як і великі олігархи, для отримання надприбутків свій бізнес «заганяють» у тінь, а тому держава позбавлена більш ніж половини надходжень до бюджету.
Рушієм прогресу у всіх ділянках суспільного життя є конкуренція, змагальність в умовах відкритості і свободи. А в нас усіх тих чинників немає. Навала донецьких із приходом у Київ Азарова, а пізніше Януковича страшніша за Батиєву. Замість конкуренції братва і пахани використовують рекет, звичайний розбій, глум над усім святим, що складає основу цивілізованого суспільства. До цього їх вабить якась ще не зовсім зрозуміла для нас тваринна ненависть до всього українського. Їхня колонізаторська філософія полягає в нещадному нищенні всього українського. Путін, Медведєв, Затулін та багато їм подібних нахабно і безцеремонно принижують українську націю, її державу, її лідерів і героїв. А ми мовчки тішимо себе тим, що винищують вони вибірково лише тих, хто їм найбільше насолив.
Уже три роки нові лідери держави не можуть вирішити проблеми ціни на газ, яку нав’язав нам Путін за «гріхи» наші перед ним. Іншим же державам Європи чомусь це вдається вирішити.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
