Інститут світової політики презентував свій новий проект «Скажи YES! освіті в ЄС». Це частина інформаційної кампанії «Сильніші разом», яка розповідає про переваги європейської інтеграції для України.
«Порівняно з іншими країнами Європи і Туреччини Україна досі пасе задніх за кількістю студентів, які взяли участь в освітніх програмах Євросоюзу», — повідомляє ІСП. Із 2004–го по 2013 рік лише 329 українських студентів скористалися можливостями програми Erasmus Mundus для здобуття вищої освіти в ЄС, тоді як, скажімо, кількість турецьких студентів, що навчалися в країнах Євросоюзу в період 2000—2012 років, перевищує 50 тисяч осіб.
Тож Інститут світової політики починає кампанію з інформування українських студентів про перспективи, які відкриє для них членство України в Erasmus, та закликає відстоювати своє право на якісне навчання. Проект реалізовується за підтримки уряду Чеської Республіки.
Голова Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти Лілія Гриневич прокоментувала рішення Міністерства освіти, відповідно до якого всі навчальні посібники для учнів 1–х, 2–х та 5–х класів загальноосвітніх навчальних закладів, видані раніше 2012 року, визнані такими, що не відповідають новим навчальним програмам та не можуть використовуватися у навчально–виховному процесі з 1 вересня 2013 року. За словами Гриневич, учитель не матиме права скористатися збірниками завдань, наприклад, із математики, виданими раніше, навіть якщо вони є дуже корисними для навчання дітей. «Чи бачите якесь логічне пояснення для цього цинічного рішення МОН, аніж цілком меркантильна мета — спонукати школи закуповувати навчальні посібники кількох наближених видавництв, які отримали грифи МОН останнім часом?» — зазначила член фракції «Батьківщина» Гриневич на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Згідно з наказом МОН, регіональним департаментам освіти й науки необхідно забезпечити організацію та проведення до 1 вересня 2017 року атестацію керівників навчальних закладів та їхніх заступників, призначених на посади до 30 вересня 2013 року. Також у міністерстві звертають увагу керівників місцевих органів управління освітою на те, що призначенню на посади керівників шкіл має передувати їх атестація.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
