Краще — жити!

У нашій країні краще не вмирати. По–перше, це дуже дороге задоволення (навіть найскромніший похорон обійдеться родичам померлого у суму близько чотирьох тисяч гривень); по друге, місць на кладовищах катастрофічно не вистачає. Це проблема не лише Києва, вона стосується всіх мегаполісів. Перенаселення змушує місцеві влади задумуватися над альтернативними видами захоронень.

Зараз у Києві існує 28 кладовищ, якщо не рахувати могил у Парку Слави. Відкритим для нових захоронень на даний момент залишається лише Північне кладовище у с. Літки Броварського району. Троєщинське, Старообрядницьке і Мишоловське кладовища закриті. Усі інші мають статус напівзакритих. Це означає, що на них дозволяється повторне поховання труни у родинну могилу.

Якщо враховувати, що щороку в Києві помирає близько 25 тисяч людей (минулого року — 27840), а кладовища не розширюються, то вже за кілька років криза стане відчутною.

«Проблема відчутна вже зараз, — розповів «УМ» Вадим Малиновський, власник похоронного дому «Пам’ять». — Зараз у межах міста кладовища закриті. Ми проводимо захоронення на Північному цвинтарі. Це якщо не враховувати можливості дохоронення і поступок для пільгових категорій населення — ветеранів. Питання також у зручності. Людям важко добиратися з одного кінця міста у інший».

У столиці проблема постала гостро ще минулого року. Тоді ритуальна служба «Спеціалізований комбінат підприємств комунально–побутового обслуговування» просила виділити під нове кладовище 23 гектари землі в Пущi–Водиці. Київрада відхилила цей проект. На захист ландшафтного заказника місцевого значення стала постійна комісія Київради з питань екологічної політики. Підшукати іншу ділянку для облаштування кладовища доручили ритуальній службі спільно з «Київземом». Знайти ділянку в межах Києва виявилось задачею не з легких. Тож у КМДА звернулись до облдержадміністрації із проханням виділити понад 21 га землі для розширення Південного кладовища на території Віти–Поштової. У області такому повороту подій не дуже зраділи. За словами глави Київської обладміністрації Анатолія Присяжнюка, головна перешкода — екологічний аспект. Мешканці Віти–Поштової можуть погодитись, але висувають свої умови до влади Києва: провести водогiн, забезпечити соціальне навантаження на розвиток села та оздоровлення дітей. Київрада цього поки виконати не може.

У новому генплані столиці зазначено, що у найближчі 15–20 років необхідно виділити 220 га землі для нових поховань. У планах влади — розширити кладовище «Північне» на 68 га з будівництвом нового крематорію, окрім того, між селами Мироцьке Києво–Святошинського району та Блиставиця Бородянського району є резервна площа 80 га, а в Бориспільському районі — 50 га, які теж можна використати.

Утім спеціалісти радять шукати альтернативу. Наприклад, запроваджувати практику кремації, добудовувати на кладовищах колумбарні стінки і забороняти поховання у традиційний спосіб на території міста, крім випадків підпоховання у сімейні могили і повторного поховання.