Садок космічний біля хати

12.09.2013
Садок космічний біля хати

У «космічному» саду–городі тернопільського астролога. (автора.)

Тернопільський астролог, космопсихолог та народознавець Іван Круп’як відомий далеко за межами Тернополя, області й навіть України. Звідусіль звертаються до нього за прогнозами і порадами, а тернополяни вже й не уявляють собі місцеву пресу та телебачення без гороскопів, що їх традиційно складає пан Іван щотижня для представників усіх знаків Зодіаку. Він — член Міжнародної асоціації астрологів, член правління Тернопільської обласної асоціації народної медицини, випускник Санкт–Петербурзької міжнародної академії психологічних наук. Однак є у цього багатогранного чоловіка ще й захоплення, про яке знають далеко не всі, — це робота на землі. Причому городину він садить і збирає винятково за астрологічним календарем, який сам складає щороку, а дерева у своєму саду розташовує згідно з їхнім «характером».

Бананова картопля, двометровий чистотіл і виноград на груші

Іван Круп’як — з родини переселенців, що їх насильно вивезли колись з–під словацького нині Кошице до Кіровоградської області в Україні. Прагнучи бути якомога ближче до рідної землі, Круп’яки згодом перебралися на західну Україну. Пан Іван народився в селі Миролюбівка Тернопільського району. Батько його походив iз багатого графського роду, але в радянських реаліях закінчив рільничу школу і понад 20 років керував рільничою бригадою в колгоспі. Можливо, саме від нього передалася синові велика любов до землі. Щоб реалізувати її, він, давно вже міський житель, не тільки плекає свій сад–город у приватному секторі Тернополя, а ще й обробляє шматок поля за містом.

Біля хати у Круп’яка чого тільки не росте — хоч потроху, але фактично всі традиційні садові дерева та городні культури. Окрім того, незвичні для місцевих присадибних ділянок японська вишня, чорна горобина, червона лобода, огіркова трава, гірчиця, євшан–зілля. Чимало є суто лікарських рослин, на яких господар добре знається і широко їх застосовує, серед них є й зовсім рідкісні — приміром, майже двометровий алтайський чистотіл, який набагато сильніший за звичайний. Чи ось лаконос американський, чиє листя та корені дуже помічні для лікування опорно–рухової системи людини. Ще Іван Круп’як вирощує «бананову» картоплю — її бульби дуже схожі за формою на екзотичний плід, жовтого чи фіолетового кольо­рів.

А взагалі такої присадибної ділянки особисто я ще не бачила ніде. Вона нагадує щось не зовсім реальне, казкове, бо невелика площа — це «чотири в одному»: і садок, і городець, і квітник, і мініатюрна плантація лікарських рослин. Налиті грона винограду сорту рислінг красуються аж у верховітті груші поміж її не менш рясних плодів, а квасоляні стебла комфортно розвісилися на нижніх гілках яблуні, що вгинаються від яблук (виткі рослини самі собі знайшли природну опору, і деревам це, схоже, зовсім не заважає). У голові не вкладається, як може всього на трьох сотках поміститися, та ще й при цьому буйно рости, цвісти і плодоносити у повній гармонії між собою стільки дерев, кущів та інших рослин. До того ж традиційних грядок чи клумб правильної геометричної форми тут немає — здається, що все росте, як само собі хоче. Насправді ж це не зовсім так.

«Кожного ранку я кланяюсь своїм деревам та рослинам, є для них і спеціальні молитви»

Усі рослини треба садити чи сіяти згідно з розташуванням зірок на небі, стверджує Іван Круп’як, бо кожна — як і людина чи тварина — має зв’язок з певним сузір’ям і наділена відповідною енергетикою. Тож якщо ви хочете використати їх для себе з найбільшою користю, ігнорувати закони Космосу не можна. Важливо у правильний день і навіть час доби не тільки саджати чи сіяти, а й обробляти та збирати урожай. Та що там — навіть споживати його потім треба не будь–коли, якщо є потреба сповна задіяти цілющі властивості злаків, овочів та фруктів. Особливо важливими є місячні фази. Іван Круп’як радить збирати врожай на спадаючому Місяці, а коренеплоди і саджати в такий же період. Для фруктів та інших надземних плодів найкращий час — перед молодим Місяцем. Збирати ж насіння найоптимальніше ще й опівдні, між 12–ю та 14–ю годинами і, дуже бажано, в тиху сонячну погоду. А більшість лікарських рослин найсильнішу енергетику мають лише рано–вранці, коли на них випадає роса.

З урахуванням усього цього тернопільський астролог уже багато років поспіль складає спеціальні календарі і щоразу все більше переконується у правильності «космічної методи». А щоб вносити корективи у зв’язку з кліматичними змінами, він постійно веде і занотовує спостереження за погодою. Інформацію для своїх розрахунків на наступний рік Круп’як починає збирати вже від літнього сонцестояння, а в середині грудня сідає за підготовку нового календаря.

«А ще все живе хоче любові й уваги, — каже пан Іван. — Я кожного ранку виходжу надвір і кланяюсь усім своїм деревам та рослинам. Є для них і спеціальні молитви та примовляння. Та й просто час від часу розмовляю з ними, і вони мене чують. Ось вам один приклад — якось нічні приморозки загрожували моїм помідорам. Обійшов їх, помолився, щиро попросив витримати холод, лише про кілька кущиків, що були в стороні від інших, якось забув. Так от тільки ті забуті й вимерзли, а решта вистояли».

Вишня від Шевченка й калина від Франка

Дуже цікаво слухати розповіді Івана Круп’яка про дерева. Пан Іван каже,що кожне з них має особливу енергетику, і це відображено в багатьох народних піснях, казках та легендах. І недарма, приміром, дуб та липа завжди вважалися священними, і саме під ними колись проводили важливі зустрічі чи зібрання. Яблуня — головний символ плодючості, і лікувальну силу від багатьох хвороб у ній має геть усе — і плоди, і листя, і цвіт, і кора, і навіть корені. Ще всі дерева поділяються на жіночі («мінусові») і чоловічі («плюсові»). Тож є не тільки липа, а й липун, не тільки дуб, а й дубиця. А от плодові дерева усі жіночі, тому й «родять», дають плоди. Мають дерева, за словами пана Івана, і свої «характери» та «вподобання», і їх теж бажано враховувати. Так, сливи люблять рости в компанії, груша — «одиночка», а яблуні погано ведеться на місці, де раніше вже росло дерево цієї породи. Садівники, які цих споконвічних правил не знають чи легковажать ними, потім постійно дивуються, чому дерева дають невеликий урожай і при найкращому догляді.

«Взагалі правильне поводження з рослинним світом — це ціла наука, яка передавалася нашими предками з покоління в покоління, — завершує Іван Круп’як свою розповідь. — Оволодіти нею — значить навчитися використовувати сили природи з максимальною користю для людини. Є задум написати колись про це все книжку, бо зібрав уже дуже багато цінної інформації».

Уже прощаючись iз господарем біля воріт його скромної, але такої затишної, завдяки насамперед рослинному світу, садиби, звернула увагу на велику розкішну вербу, яка наче живою завісою закриває будинок iз боку дороги. Виявилося, що її саджанець був привезений колись iз російської Смоленщини — місця, де бере початок головна ріка України Дніпро. А ще дім тернопільського астролога оберігають калина з двору Івана Франка в його рідних Нагуєвичах на Львівщині та вишня з села Моринці на Черкащині, де народився Шевченко. Вони також акумулюють і передають своєму господарю потужну позитивну енергію.

  • Фан-фан тюльпан

    Поглянути, як переливаються різними кольорами хвилі справжньої «тюльпанової веселки», люди приїжджають не тільки з Миколаєва, а й з інших міст України. На своїх п’яти сотках присадибної ділянки Інна Токарєва примудрилася розмістити більш як сто різних сортів тюльпанів. >>

  • Небесні ковалі

    У затишному куточку Миргорода, що на Полтавщині, — містечку майстрів на березі річки — відбувся ІІ всеукраїнський фестиваль ножових майстрів. Меценатський фестиваль, що не переслідує комерційної мети, а знайомить із забутим справжнім чоловічим ремеслом — ковальством, яке дає й задоволення, й можливість годувати сім’ю, був задуманий відомим ковалем-зброярем із села Трудолюб, що неподалік від Миргорода, Петром Федорякою та керівником громадської організації «Місто майстрів» Володимиром Гарячкіним. Уперше такий фестиваль вони провели два роки тому. >>

  • Гончарний всесвіт

    Міжнародний мистецький ярмарок «Гончарний всесвіт в Україні», що проводився в рамках уже традиційного VII Тижня Національного гончарного здвиження «Здвиг-2015» за участю Міністерства культури України, уже одержав назву міні-сорочинського, адже за популярністю майже не поступається останньому. >>

  • Диво-сад

    Правду кажуть, що захопитися чимось добрим і корисним усерйоз, вкладаючи у це всю свою душу — це наче отримати додаткову силу. А ще — можливість творити справжні чудеса, принаймні досягати результатів, які більшість навколо вважає майже фантастичними і недосяжними. >>

  • Запозичено у Хеопса

    63-річний Володимир Марковський проходить крізь вогонь і не горить, танцює на битому склі й при цьому не має на ногах жодного порізу. А ще я бачила, як він лежав на склі, на нього ж поклали бетонну плиту й потім розбили її кувалдою. Після цієї процедури пан Володимир устав, ніби нічого й не було. >>