Казус плебісциту

11.09.2013
Казус плебісциту

Може виявитися, що кількатисячні збори активістів КПУ на стадіоні «Спартак» минулої неділі були марними. (УНІАН.)

Провівши минулої неділі збори щодо ініціювання референдуму про вступ України до Митного союзу, комуністи надалі планують збирати підписи громадян для організації плебісциту. «УМ» спробувала розібратися, яку вагу для політичного майбутнього України має це зібрання, чи справді може воно зашкодити підписанню Угоди про асоціацію з ЄС і хто стоїть за спиною КПУ.

ЦВК не посилала свого представника на «Спартак»

Нагадаємо, що, попри заборону суду, 8 вересня Компартія провела на стадіоні «Спартак» у Києві збори щодо ініціювання всеукраїнського референдуму стосовно вступу України до Митного союзу. Питання, яке затвердили 2508 присутніх на зборах, має звучати: «Чи підтримуєте Ви приєднання України до Митного союзу Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та Російської Федерації?»

Ольга Айвазовська, голова правління та координатор виборчих і політичних програм громадської мережі «Опора», зауважила: «Дане питання є маніпулятивним у своєму змісті. Зрозуміло, що ті, хто прийде на референдум, будуть мотивовані голосувати «за». Опоненти МС просто проігнорують голосування, тобто цим питанням закладено маніпулятивний компонент, що є підставою для відмови в реєстрації».

Однак чи були «спартаківські» збори прихильників КПУ, підсилених «Українським вибором» Віктора Медведчука, взагалі легітимними?

Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії, в коментарі «УМ» заявив, що ЦВК розглядатиме питання легітимності зборів КПУ лише після надходження документів — саме тоді Центрвиборчком колегіально визначиться щодо свого ставлення до цього заходу з точки зору закону.

У прес–службі Компартії «УМ» повідомили, що вони вже надіслали документи до ЦВК щодо визнання їх зборів легітимними, тому за п’ять днів чекатимуть результату — адже, за законом про референдум, Центрвиборчком зобов’язаний прийняти рішення про реєстрацію ініціативної групи референдуму або про відмову в реєстрації протягом п’яти днів з дня отримання документів. «Якщо ЦВК підтвердить легітимність зборів, ми активно почнемо збирати підписи задля проведення референдуму якнайшвидше», — прокоментували у прес–службі комуністів.

Без уповноваженого представника Центрвиборчкому збори не можуть вважатися легітимними для початку проведення референдуму. Компартія стверджує, що така людина на їхніх зборах була — це Юрій Донченко. Відомо, що свого часу він став членом ЦВК за квотою саме Компартії. Але, за словами Андрія Магери, Центральна виборча комісія не уповноважувала Донченка на відвідання зборів на стадіоні «Спартак», тобто Донченко був на тому зібрання лише у приватному порядку.

Нагадаємо про правову колізію, яка існує в цьому питанні і вочевидь є також колізією політичною: Окружний адміністративний суд Києва заборонив Компартії «організовувати та проводити збори щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу». Ухвалою суду також було заборонено Центрвиборчкому направляти свого представника на збори громадян щодо ініціювання «союзного» референдуму. Таким чином ОАСК відреагував на позов лідера Європейської партії України, народного депутата від «Батьківщини» Миколи Катеринчука. Тобто суд фактично «заморозив» референдумний процес «в порядку забезпечення позову» принаймні до 13 вересня, коли має відбутися попереднє судове засідання щодо розгляду справи «Катеринчук проти референдуму КПУ» по суті.

Невдовзі після негативного для себе рішення суду комуністи зайшли в ЦВК повторно і попередили про свої збори на «Спартаку» в той самий день о тій самій годині, але під іншою назвою — не щодо питання про приєднання (вступу) до Митного союзу, а стосовно приєднання (вступу) України до союзу в рамках Євразійського економічного співтовариства». Однак ЦВК не посилала офіційного представника й на таке «видозмінене» зібрання.

«Як можна говорити про якусь легітимність, коли там навіть не було представника ЦВК?» — каже в коментарі «УМ» політолог Вадим Карасьов. За його словами, те, що відбулося в неділю, ніяк не можна назвати зборами, оскільки це був «звичайний, безрезультатний мітинг комуністів задля піару Петра Симоненка. Вважати його результативним немає ні політичних, ні юридичних підстав».

Європейська партія працює спільно з «Регіонами»

Цікавою залишається роль Миколи Катеринчука в цих баталіях. Він одним із перших дізнався про дату й місце проведення зборів КПУ і подав заяву до суду щодо заборони. По–друге, голова Європейської партії отримав досить швидке і позитивне рішення суду. Політолог Володимир Фесенко вважає, що без втручання влади таке швидке, позитивне для Катеринчука судове рішення було б неможливе. «Зрозуміло, що Катеринчук якимось чином вплинув на суд. Без спільних дій із владою йому б не вдалося отримати таку постанову. Тут зрозуміло, що діє спільний сценарій [влади й Катеринчука]», — говорить у коментарі «УМ» Фесенко. «І я думаю, що значну роль тут відіграє особистий піар Катеренчука, який усіма способами намагається про себе сказати [перед київськими виборами]», — додає політолог.

Як тут не згадати звинувачення з боку деяких представників опозиції, що масова рекламна кампанія Миколи Катеринчука в столиці була б неможлива без підтримки з владних кабінетів і що таким чином працює сценарій на «Позпорошення» опозиційного електорату перед виборами в Києві — адже Микола Дмитрович не є єдиним кандидатом від опозиції і навряд чи стане ним.

Сам Микола Катеринчук про свою роль у справі референдуму в коментарі «УМ» учора сказав таке: «Я думаю, що ніхто не сумнівається у тому, що всі суди України контролюються Партією регіонів. Своїм позовом ми поставили владу у скрутне становище, оскільки якби вона провалила його, то просто звела б нанівець усі свої обіцянки щодо ЄС. Тому ми скористалися ситуацією».

Щодо суті своєї протидії референдуму Катеринчук пояснив: «Оскільки ми партія, яка підтримує європейські позиції, ми не можемо просто змовчувати про такі безглузді зібрання, як те, що відбулося в неділю. Цей референдум — це не волевиявлення народу, це бажання комуністів встановити свої порядки, тому ми і проти того, щоб такі заходи відбувалися. Оскільки обслуговуємо ту політичну частину України, яка підтримує ЄС. Україна повинна йти лише в європейському напрямку. А в перспективі ми взагалі плануємо заборонити комуністичну партію в Україні».

Референдум лише на користь Україні?

Політолог Володимир Фесенко дещо понижує градус протистояння словами про те, що референдум, який запланували комуністи і якому — так уже склалося на даному етапі — опираються Віктор Янукович та його політична сила — не несе ніяких загроз для асоціації з ЄС. «По–перше, тому що провести його можна буде не раніше січня 2014 року — це вже після того, як Україна підпише асоціацію. А по–друге, зважаючи на дані соціологічних досліджень, він може стати ще одним підтвердженням того, що українці спрямовані не в Митний союз, а в Європу», — каже Фесенко в інтерв’ю «УМ».

Вадим Карасьов, у свою чергу, зазначає: «Можливо, лише тоді, коли Україна підпише асоціацію, пройде весь шлях до вступу в Євросоюз і коли перед нами дійсно буде вибір — вступати в ЄС чи Митний союз, от тоді і буде проведено референдум, який дійсно стане потрібним для волевиявлення народу. А зараз ще немає з чого обирати. Спершу б асоціацію підписати».

Очевидно, сценарій Карасьова близький до того, що є насправді. Адже днями Президент Віктор Янукович згадував саме про такий референдум щодо ЄС/МС — уже за фактом укладання асоціації й подалання наступного відрізку шляху. До того ж відомо, що закон про референдум виписано так, що без сприяння влади провести його неможливо.

Валерій Чалий, заступник генерального директора з міжнародних питань Центру Разумкова, в коментарі «УМ» додав: «Вважаю, що всі заходи, на кшталт недільних зборів КПУ, більше спрямовані не так на референдум, як на пропаганду президентської кампанії 2015 року. Це частина політтехнологій деяких партій, які розраховують на зовнішній вплив та матеріальну підтримку сусідньої країни. Зрозуміло, що кошти виділяються дуже великі, гроші просто так на вітер ніхто не викидає, і всі ці заходи мають відпрацьовувати себе».

Хто саме фінансує ініціативи КПУ? Нагадаємо про документ із викладом стратегії Кремля щодо залучення України в Митний союз і недопущення її до асоціації з ЄС — у тому документі недвозначно вказується на велику роль Віктора Медведчука в цих процесах. У ЗМІ його визначають як втілювача політики Путіна в Україні. Якщо так — то, можливо, і фінансового посередника?

Минулої неділі сині прапори «Українського вибору» Медведчука органічно вплелися в багрянець знамен КПУ на стадіоні «Спартак». Як припускають політологи, медведчуківський центр «Правова держава» надає КПУ посильну юридичну підтримку в реалізації референдуму, тоді як комуністи забезпечують спільну справу кадрово — склад лише ініціативної групи затверджено в кількості 9892 особи.

У самій Компартії зв’язок із «Правовою державою» Медведчука не підтвердили, але заявили, що в них «єдина, спільна мета — Митний союз. А надалі стосунки з «Українським вибором» можуть бути й тіснішими».