У ХІХ столітті наші письменники, живучи по містах, просто марили селом. Зрештою, інакше й бути не могло, адже їхній ідеал — «народність». Ба більше, вони вважали, що якраз «народність» і визначає неповторне обличчя української літератури.

П’ятнадцять робіт Віктора Казаріна, що експонуються зараз у Києві, датовані 90–ми роками минулого століття і переважно належать до зібрання відомого київського колекціонера Ігоря Диченка.

Історія цього протистояння розпочалася восени минулого року, коли тодішній міністр культури Михайло Кулиняк призначив на посаду директора Центру Курбаса Ганну Веселовську. Угоду з Неллі Корнієнко, яка була одним з ініціаторів створення цієї інституції і до того часу незмінним її керівником, не продовжили...