Ніхто із вас не заперечуватиме, що світ, у якому ми живемо, жорстокий і цинічний, а тому твердження М. Гориня та В. Скуратівського про роль просвітництва та методу переконання, на які посилається дописувач С. Олійник («УМ» від 13 червня 2013 року), є, м’яко кажучи, перебільшенням і вимагають певних корективів.
Так може міркувати лише той, хто живе в ірреальному світі, не знає певних нюансів сучасного життя.
Маю право так казати хоча б тому, що майже все своє свідоме життя працюю в системі освіти. І випадки, коли вдалося за допомогою просвітництва змінити людину, можна перерахувати на пальцях.
Шановне товариство, спробуйте шляхом переконань, просвітництвом українофобів, україножерів В. Колесніченка, П. Симоненка, О. Бондаренко, М. Чечетова, І. Богословської, Д. Табачника перетворити на українофілів!
Якщо це комусь вдасться, то йому треба присвоїти Нобелівську премію.
Наведіть, будь ласка, приклади, коли за допомогою цих методів вдалося навернути на істинний шлях наркоманів, алкоголіків. Хто за роки незалежності із ворогів України перетворився на патріота? Мені особисто не відомі такі приклади.
«Брутальну силу», пане С. Олійнику, можна здолати тільки силою. Особливістю цієї боротьби може бути тільки те, що наша сила має бути не брутальною.
Підтвердженням моїх доводів може бути історія Помаранчевої революції та роль у ній В. Ющенка.
Не спрацювали тут переконання і просвітництво помаранчевої команди. І не ми всі, а певна частина нашого суспільства не почула Віктора Андрійовича.
Однією з причин поразки Помаранчевої революції та втрата В. Ющенком посади Президента стала його висока інтелігентність, порядність, людяність. Доля піднесла йому іншу епоху, суспільство, яке не доросло до цих високоморальних начал. У такому суспільстві, у такій епосі методи просвітництва і переконання не діють. Ціную творчість Ліни Костенко, але рядки «Ще не було епохи для поетів, / Але були поети для епох» не про В. Ющенка.
Не варто вводити себе самих в оману, що самими лише переконаннями, просвітництвом можна когось чи щось змінити.
Невже вас нічого не навчив 1917 рік?
Хижак, відчувши запах крові (влади), не зупиниться ні перед чим. Тільки сила зможе вказати йому його місце.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
