Відтепер вхід до центрального корпусу головного вишу Криму — Таврійського національного університету — прикрашатиме постамент зі статуєю його другого ректора й видатного вченого світового рівня Володимира Вернадського. Урочисте відкриття пам’ятника в рамках загальнодержавного відзначення 150–річного ювілею вченого відбулось позавчора за участю перших осіб автономії, зокрема, голови Ради міністрів Анатолія Могильова, голови Верховної Ради Володимира Костянтинова, а також київського гостя — міністра освіти й науки Дмитра Табачника. «Це епохальна подія, — зауважив нинішній ректор Таврійського університету Володимира Вернадського Микола Багров. — Ми відновили історичну справедливість і довели, що й у Криму, й у нашому Таврійському національному університеті шанують пам’ять тих людей, які багато зробили для розвитку півострова». Автор скульптури — заслужений художник України Сергій Нікітін.

Наша газета вже повідомляла про те, як полтавська влада спочатку намагалася відволікти земляків од акції опозиції «Вставай, Україно!» позаплановим загальноміським суботником і передчасними (нібито передсвятковими) ярмарками, а потім, у день протестної ходи та мітингу, за прикладом Харкова, ще й заблокували підступи до Театральної площі знятими з міських маршрутів автобусами. Однак був у арсеналі місцевих можновладців іще «креативніший» спосіб боротьби з опозиціонерами. Як відомо, Полтава «вставала» в суботу 13 квітня. А напередодні, у п’ятницю, на згаданій площі несподівано почалися масштабні земляні роботи. Точніше, на всіх трьох її клумбах. По краях кожної з них вирили неширокі траншеї глибиною майже до коліна. Не вистачало, здавалося, тільки протитанкових «їжаків» і протипіхотних мін...

З притаманним для діючої влади фарсом поставлено — принаймні на ближчі роки — крапку в історії з дозволом приватному капіталу влаштувати небезпечне для здоров’я людей та екології виробництво під носом мешканців прилеглих до Гуляйполя сіл (див. «УМ» від 19 квітня п.р.). Те, що ТОВ «Гайчурський ГЗК» одержало від обласної влади дозвіл на освоєння не залізорудного, а де–факто радіоактивного родовища, — факт, достеменно встановлений геологами ще радянськими. Ось ГО «Гуляйпільська громада» і піднялося на безкомпромісний спротив реалізації, можна сказати, злочинного проекту.