Білий лебідь. 10 років потому

      Важко забути сльози 16-річної тендітної дівчинки на льоду олімпійського Ліллехаммера 1994 року. Коли Україну тільки взнавали у світі, Оксана Баюл своєю золотою медаллю сповістила на найвищому рівні про існування нашої держави. Здається, вона і зараз залишилася такою ж чутливою, як і 10 років тому, хоча за цей, вкорінившись у США, час пережила чимало неприємностей...

      ...Вступне слово на позавчорашній прес-конференції у Києві взяла президент Федерації фігурного катання України, народний депутат Людмила Супрун: «Ми бачимо у візиті Оксанки до нашої країни крок до відродження фігурного катання в державі. Її особистість має стати тим промінцем світла, прикладом, до якого прагнутимуть юні спортсмени, наші діти».

      Відтак розповіла про свої плани та відповіла на питання журналістів і сама Оксана Баюл, у мові якої є відчутний американський акцент: «Я дуже рада знову приїхати до України. Це другий мій візит за останнє десятиріччя: минулої осені я навідувалася до Дніпропетровська на зустріч із батьком, якого не бачила багато років. Як ви знаєте, ще в дитинстві я втратила матір і хотіла б сьогодні ще раз подякувати людям з олімпійського комітету, які свого часу не залишили мене і допомогли стати спортсменкою.

      Нині в Америці я займаюсь професійним фігурним катанням, ми ставимо льодові шоу. Нещодавно відвідали з турне 60 міст США, побували в Європі. Я хочу допомогти розвитку нашого прекрасного виду спорту в Україні. Я могла б привезти сюди тренерів для праці з дітьми, адже діти — це наше майбутнє. Крім того, у мене є власна лінія одягу, і я хочу запропонувати свої костюми для тренувань та виступів українським спортсменам.

      У грудні ми плануємо провести шоу на льоду в Києві і Дніпропетровську, це будуть справді якісні і видовищні виступи. А в мене особисто є бажання виконати свого «білого лебедя» — програму, яку я робила на Олімпіаді десять років тому. У собі я не відчуваю тренерського таланту, але, думаю, могла б працювати режисером чи хореографом».

      Як відомо, свого часу спортсменка лікувалася від алкоголізму, чого вона й не намагалася заперечувати на зустрічі з київськими журналістами: «Так, усе це було, але людина має право на помилку і право на шанс повернутися до нормального життя. У 20 років я вилікувалася від алкогольної залежності, і відтоді до спиртного не торкаюся, навіть свій день народження відзначаю соком».

      Дещо відкрила Оксана і про своє приватне життя: «В Америці я познайомилася з Євгеном, який до чотирьох років жив у Харкові; невздовзі ми плануємо одружитися».

      А ці зізнання взагалі розчулили: «У мене залишилося українське громадянство, я його ні на яке інше не проміняла. Я хочу сказати, що дуже люблю сало, і ми у США просимо тих, хто повертається з Батьківщини, привозити його на гостинець. Причому, аби сало не відбирали на митниці, придумали «закатувати» його в банки — тоді собаки не чують запаху».

      Зараз фігуристка перебуває вже у рідному Дніпропетровську, займається на ковзанцi «Метеор» з дітьми. Баюл запропонувала «Студії «1+1» зробити документальний фільм про її нинішні акції, тож, імовірно, невдовзі на телеекрані всі прихильники фігурного катання й Оксани зможуть детальніше познайомитися з нею сьогоднішньою.