Словесний конфлiкт

21.02.2013

Історія конфлікту (словесного) така. Член партії «Свобода» назвав національність американської акторки походженням з України — жидівка. В єврейських колах зчинився ґвалт. У грудні Мін’юст роз’яснив у листі єврейській громадській діячці, що офіційно треба вживати термін «єврей», але слово «жид» законами не заборонено.

Образливим є не саме слово «жид», а певні словосполучення, наштамповані «Союзом русского народа»: «Бей жидов, спасай Россию!», «жидовская морда» тощо. До слова «єврей» у певних контекстах теж прилипли певні негативи, тож на цих підставах можна заборонити і його. Спаплюженими є вирази: «єврейські комісари», «євреї–енкаведисти», «вождь українського народу» єврей Л. Каганович, що організував за завданням із Москви Голодомор–геноцид в Україні. Є свідчення Л. Троцького: «Комуну, «чрезвичайку», прод­загони, комісарів–євреїв зненавидів український селянин». Звичайно, рядові євреї не мають стосунку до злочинів комуністів, їх і не звинувачують. Український та єврейський народи більшу частину своєї спільної історії жили мирно, ексцеси траплялися під час повстань, революцій. Агресивні сіоністи звели наклеп: С. Петлюра — антисеміт; це спростував один із засновників сіонізму В. Жаботинський, що приятелював із Петлюрою. У ті ж роки до війська ЗУНР входив Жидівський курінь (називався саме так!). Радянські розвідники та партизани повідомляли про УПА в Москву (1943 р.): «серед націоналістів багато євреїв, особливо лікарів». Один із керівників ОУН Л.Ребет мав єврейське коріння, співробітником вищої структури УПА — політвідділу — був Лейба Домбровський. У Бабиному Яру було розстріляно як євреїв, так і націоналістів. Вигадки про «звірства» ОУН щодо єврейства є вигадками та наклепом.

Так само наклепом є твер­дження про ксенофобію та антисемітизм українців нині. Окремі випадки, звичайно, є, але українське суспільство толерантне, в Україні діють синагоги, багато єврейських організацій...

Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технiчних наук
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>