Хмари над ЗНО

Система Зовнішнього незалежного оцінювання себе не виправдала, і українським вишам потрібно повернутись до практики вступних іспитів, заявив днями перший заступник Голови Верховної Ради Ігор Калетнік. Вiн аргументує свою неприязнь до ЗНО, мовляв, його проведення часто викликає зайві витрати в майбутніх абітурієнтів із сільської місцевості: «Щоб скласти тести зi спеціальних предметів — фізики чи біології — сільським школярам доводиться їхати здавати одну дисципліну в один райцентр, другу — в інший». І наводить бозна–звідки взяті статистичні дані: «Лише 20 відсотків школярів підтримують існуючу систему ЗНО». Обурює пана Калетніка й таке: «На спеціальність «агрономія» і на спеціальність «медицина» необхідно пройти тестування з біології. Таким чином, якщо особа подавала документи на обидві спеціальності, при наявності достатньої кількості балів, більшість абітурієнтів обрала б спеціальність медика. Тобто «молодій людині не суттєво, ким стати у майбутньо­му, незважаючи на те, що це абсолютно різні професії».

У той час, коли весь світ послуговується саме такою системою оцінювання, повертати в університети іспити — це, звичайно, нонсенс. Так, удосконалювати ЗНО потрібно, тут жодних заперечень, але повертатися до системи, коли при вступі вирішальну роль відграють гроші й зв’язки, а не знання, — це крок у минуле.

«Мене дуже здивували факти, які наводить пан Калетнік, — каже «УМ» Ольга Стрелюк, представниця громадської мережі «Опора». — Згідно з останнім соцдослідженням фонду «Демократичні ініціативи», 60% абітурієнтів позитивно оцінили ЗНО. Тож депутат відверто маніпулює цифрами. Що ж до самої системи ЗНО, то і абітурієнти, і ми як організація, яка щороку спостерігає за його проведенням, можемо сказати, що Зовнішнє оцінювання насправді забезпечує однаковi умови для абітурієнтів. Хто має знання, не хитрує — зазвичай отримує високий бал і вступає до ВНЗ». Пані Ольга додає: якщо пан Калетнік так переживає за те, чим учасникам ЗНО добиратися на пункти тестувань, то варто нагадати, що й у виші на іспити їм теж доведеться їздити. На думку панi Ольги, в аргументах Калетніка прослідковуються «персональні якщо не образи, то досвід»: «Як відомо, його батько є ректором Вінницького аграрного університету. І абітурієнти iз сертифікатами з біології охочіше вступають до медичних вишів, а в аграрні йдуть лише за залишковим принципом. Тому повернення для Калетніків іспитів таке бажане».

Народний депутат Леся Оробець, коментуючи заяву вiце–спiкера, застерiгає: «Ми вже мали схожий експеримент у 2006–2007 навчальному році, коли тестування доповнювалося іспитом, який в ручному режимі відфільтровував «небажаних» вступників. Тоді 70% абітурієнтів визнали, що мали справу при вступі з корупційними діяннями. Схоже, колишній шеф митниці, розбудованої в кращих корупційних традиціях, вирішив допомогти Табачнику власним багатим досвідом у даній сфері».