Хронічна варикозна хвороба, або, як її ще називають, варикозне розширення вен — проблема, яку пацієнти спочатку сприймають як естетичну. Зрештою, вона і починається з незначного, здавалося б, дефекту — на ногах з’являється так звана венозна сіточка, ніби «візерунки» підшкірних вен чи судинні «зірочки». Але не всі пов’язують ці «малюнки» з такими буденними неприємностями, як набряки ніг наприкінці дня, відчуття важкості у литках, швидка втомлюваність ніг, біль після тривалого ходіння чи стояння, нічні судоми нижніх кінцівок. Однак саме ці симптоми свідчать: настав час звернутися до флеболога — фахівця, який займається лікуванням хронічної венозної недостатності. варикоз

«З настанням сезонних епідемій поїздка в громадському транспорті перетворюється на лотерею: пощастить ухилитись від бацил чи ні», — каже колега. І зачіпає мою «болючу тему», яка щороку стабільно вигулькує на початку зими, коли грип із ГРВІ виходять зі сховків. Добирання до роботи в цей час нагадує малоприємні відвідини лазарету. З усіх боків чхають, хриплять застуженими голосами в телефонні слухавки, кашляють і шморгають носами, при цьому зазвичай не прикриваючись бодай умовно. Дехто, правда, «ловить» свій кашель у долоню, якою відразу незворушно хапається за спільний поручень у метро. «Начхати мені на всіх», — ніби написано на обличчях супутників — відкритих, насуплених чи відсторонених. І цю незворушність (а якщо відкритим текстом, то — елементарну невихованість) не відмінить навіть атомна війна. Таке враження. І чомусь прецедент зі «свинячим грипом», що неабияк нажахав українців восени 2009­го, аж ніяк не позначився на причинно­наслідкових зв’язках у головах співгромадян. Захисні маски з аптек тоді вимели за лічені години, продаючи їх згодом з­під поли, випрошуючи у знайомих «зайву», панікуючи... Люди в масках заполонили вагони метро. «Ніхто не хотів захворіти...»