Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни надаються пільги, серед яких — «безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання».
Пільговиків, безумовно, цікавить, на які конкретно транспортні засоби — державні, комунальні, колективні, приватні — поширюється дія Закону (чи на всі без винятку), чи ісують обмеження на кількість пільговиків, що можуть одночасно перебувати в транспортному засобі, якщо обмеження є, то хто має їх встановлювати; яким чином правила використання пільг мають доводити до відома водіїв транспортних засобів, за якою ознакою діти війни можуть довідатись про можливість реалізації свого права в конкретному транспортному засобі. Всі ці питання відповідно до перехідних положень Закону мали бути врегульовані відповідними нормативноправовими актами Кабінету Міністрів України у двомісячний термін після введення Закону в дію. Однак за весь час дії — понад 6 років — ця норма Закону так і не реалізована.
Невже урядовці вважають, що пільговики, а це люди, вік яких на даний час 67—78 років, повиннi домагатись свого права на пільгу шляхом «вибивання» його у водіїв транспортних засобів? Зрозуміло, що таке «вибивання» пільги пов’язане з приниженнями та моральними травмами. Тому цими пільгами діти війни скористатись не можуть. Створилася ситуація, коли протягом довгого часу існують пільги, скористатись якими реально неможливо, тобто віртуальні пільги. Спокійне споглядання цієї ситуації працівниками та керівниками всіх рівнів законодавчої та виконавчої влади є не що інше, як безсоромне нехтування нормами суспільної моралі, що підпадає, як мінімум, під поняття «цинізм влади».
А може, урядовці не розуміють, що записано в Законі, бо не менш цинічними є й інші пільги, що передбачені цим же Законом України. Так людям, вік яких 67—78 років, тобто непрацюючим пенсіонерам, надається право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності працівників, використання чергової відпустки в зручний для них час, виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Складається враження, що Закон введений у дію і норми його не переглядались років 20—25, але це зовсім не так. Закон набув чинності у 2005 році, а останні зміни до нього внесені у 2010 році, тобто тоді, коли наймолодшим дітям війни виповнилося 65 років.
Не можу окремо не акцентувати увагу на пільгу щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва. Чи не запізно людям такого віку розпочинати житлове будівництво чи індивідуальне землекористування?! Отож кому потрібні віртуальні пільги і чи існує в країні система контролю за виконанням Законів України?
Однозначно, iз віртуальними пільгами дітям війни законодавчо передбачені обмеження в пенсійному забезпеченні, які реально роблять їх біднішими за пенсіонерів молодшого віку. Згідно iз Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», при розрахунку пенсії враховується індивідуальний коефіцієнт зарплати, коефіцієнт страхового стажу та середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення про призначення пенсії. Наймолодші з дітей війни зверталися по призначення пенсії у 2005 році, коли середня заробітна плата за 2004 рік становила 524,14 грн. Пенсіонерам, які звернулися по призначення пенсії у 2011 році, враховували середню заробітну плату за 2010 рік, яка становила 1982,63 грн. Таким чином пенсіонерам 2011 року за інших рівних умов (коефіцієнти зарплати і стажу) нарахована пенсія в 3,8 раза більша, ніж пенсіонерам 2005 року — наймолодшим дітям війни.
Як й інші діти війни, сподіваюся, що віртуальнi пільги стануть реальними та будуть внесенi вiдповiднi зміни до пенсійного законодавства, щоб забезпечити щорічне (а можливо, й щомісячне) справедливе оновлення пенсій пенсіонерам, якi вийшли на пенсію в попередні роки.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
