Коли вже здавалося, що сезон у тенісисток–професіоналок завершено, 18–річна харків’янка Еліна Світоліна виграла перший у своєму житті турнір WTA. Щоправда, із приставкою «челленджер», але це вказує лише на трохи нижчий призовий фонд порівняно з середніми змаганнями Жіночої тенісної асоціації (125 тис. дол.). А так — турнір в індійському місті Пуне належить до тієї категорії, про яку в досьє пишуть — «титул WTA».

У 15–му турі «Шахтар» і «Динамо» нагадали «Реал» і «Барселону» в минулорічній прімері — коли іспанські гранди, йдучи паралельними курсами, трощили суперників із рахунками 5:0, 4:0 тощо. Звичайно, навряд чи доречно порівнювати розбитий киянами «Металург» (Запоріжжя) із командами першості Іспанії. Хоча... З італійськими — точно можна. Принаймні наставник запоріжців Віталій Кварцяний вдягнув на гру шапку з емблемою «Мілана». Не допомогло. У шести останніх турах «металурги» зазнали шести поразок із загальним рахунком 0:21.

Упевнено вигравши свою групу, українські фут­залісти отримали в суперники по 1/8 фіналу планетарної першості, як–то кажуть, прохідного опонента. Після підбиття підсумків групового раунду та відсіву двох найслабших команд, що посіли треті місця у своїх «пульках» (ними стали Гватемала та Австралія), «синьо–жовтим» випало грати з Японією. Напередодні старту ЧС наші співвітчизники мірялися силами з японцями у спарингу і несподівано програли — 1:3. Хоча тоді «самураї» мали підтримку своїх трибун, та й, очевидно, підопічні Геннадія Лисенчука грали «під навантаженням» і перебували в процесі акліматизації.

Дещо несподівано закінчилася минулого четверга звітно–виборча конференція Федерація легкої атлетики України. Новим президентом ФЛАУ став 47–річний Ігор Гоцул, який досі був генеральним секретарем Федерації. Його підтримала так звана легкоатлетична опозиція, незадоволена роботою по­переднього керівництва. Суттєвим чинником на виборах став скандал навколо віце–президентів і державних тренерів, що спалахнув після Олімпіади й стосувався зловживань із коштами, виділеними на підготовку спортсменів.

Попри те, що експерти боксу практично не сумнівалися в перемозі Володимира Кличка над Маріушем Вахом, думається, в душі практично кожного українського вболівальника царювало хвилювання за підсумковий результат. На жаль, так сталося, що за кілька тижнів до титульного бою свого підопічного помер наставник Кличка–молодшого Емануель Стюард, і факт відсутності в куту рингу головного натхненника Володиних перемог викликав певне занепокоєння. Чи зможе наш співвітчизник захистити свої пояси від зазіхань боксера, який на профі–ринзі ще не знав гіркоти поразок та має вищий зріст, ніж у чемпіона?

За всі роки незалежності наша хокейна збірна лише одного разу брала участь у зимових Олімпійських іграх — у 2002 році. За свідченням експертів, у Солт–Лейк–Сіті ми мали найсильнішу команду за всю історію вітчизняного хокею, відтак не дивно, що їй удалося кваліфікуватися на Олімпіаду й посісти там 10–те місце поміж 14 учасників. Тоді — вперше за багато років — під синьо–жовтим прапором грали наші найсильніші енхаелівці — Дмитро Христич, Руслан Федотенко, Олексій Понікаровський. І от Федот та Поні знову вільні від клопотів НХЛ, грають за «Донбас», і знову є підстави говорити, що майже всі наразі найсильніші українські майстри ключки зібралися в одній команді. Уперше в історії глядачі в київському Палаці спорту побачили на власні очі на льоду Понікаровського й Федотенка, та ще й у светрах із тризубами. Це був етап перекваліфікаційного турніру Олімпіади–2014. Свято вдалося на славу.