Від Сходу до Заходу президентських указів

08.07.2004
Від Сходу до Заходу президентських указів

Час від часу біля могил твориться українсько-польська політика. (Польські надгробки на Личаківському цвинтарі).

      Передвиборчий абсурд — Ежен Іонеско перекидається від творчих заздрощів, аж домовина тріщить, — почався з висування Партією тяжкохворих свого кандидата в президенти України. Ми звикли, що в нашій політичній країні немає легкохворих. Але сумніви в тому, чи доживе до дня виборів саме цей висуванець, попри нехристиянську постановку самого питання, все-таки доречні.

      Ще один помічений мною за три дні від початку передвиборчих змагань витончений абсурдний акт — указ Президента Кучми про пільгові пенсії учасникам бойових дій проти Японії. Проект «Народ України — ветеранам японської кампанії», властиво, малобюджетний — держава витратиться хіба на чорнила, якими підписано указ, та амортизацію президентського «Паркера». Проект навряд чи можна назвати масовим, бо від голоду в нас повимирало людей в десятки тисяч разів більше, ніж воювало в 1938—39 рр. з японцем, і при всій шанобливості до старикiв, ця їх група малочисельна аж до екзотичності, а враховуючи категорію часу, після 1 січня 2005 року, деякі пенсії доведеться з держбюджету перераховувати через човнову станцію Харона. Указ відзначається, крім того, й дипломатичною тонкістю: Японія, яка сипле в чорнобильські дитбудинки чималі гроші, у столичні театри і музеї — гранти на виживання і навіть дарує філармонії білий рояль шаленої краси і собівартості, зараз бере цей документ паличками і пробує в ньому розібратися без 100 грамів саке. Та що Японія! Нескладно уявити шок ветеранів УПА, коли вони гомонітимуть над свіжою урядовою газетою: чому «японцям» надано «право на одержання пенсій за особливі заслуги перед Україною», а їм — ні, і чим заслуги «орієнтальних» ветеранів «особливіші» за їхні будні у боївках і, головне, як тим хлопцям в Японії вдалося розбудовувати славу України?

      Словом, згаданий президентський документ від 5 липня чітко спрямований на Схід (не на схід України, а просто на схід, отак куди компас показав — туди й подалася державницька думка). Проте, щоб урівноважити орієнталістику, того ж дня Леонід Кучма підписав указ, адресований Заходу, заходу України насамперед, — «Про заходи у зв'язку з 60-ю річницею початку виселення етнічних українців з території Польщі».

      Українців Холмщини, Надсяння, Підляшшя та Лемківщини не згадували минулого року, коли з ініціативи Польщі вшановували 60-річчя погублених українцями на Волині десятків тисяч поляків. Причина крилася, як гадається, не тільки в наполегливій пропозиції Варшави відокремити одну національну трагедію від іншої. Причин було на додачу кілька: й історична малопоінформованість українських провладних кіл, близька до космополітизму, і поверхове ставлення до проблеми (ну покаємося та й забудемо, корона з голови не спаде), і бажання бути компліментарними «нашому адвокатові в Європі». З появою указу стосовно 60-річчя виселення (а значною мірою — і знищення) українців з їхніх етнічних земель, які за розпорядженням історії стали польськими, сьогоднішній офіційний Київ не став більш історично грамотним. Є підозра, що окрім шанобливого ставлення до дати, яка вкарбувалася в національній пам'яті, поява цього документа має також дві додаткові мети.

      Перша, як би цинічно це не звучало, — встановити баланс національних трагедій українців та поляків. І пам'ятником цій ідеї буде пам'ятник — монумент українсько-польського примирення на території Польщі, напевно, схожий на той, що його 12 липня минулого року відкрили президенти Кучма та Кваснєвський у селі Павлівка на Волині. Наразі польська сторона непосвячена про намір Києва встановити у них такий пам'ятник. Але нічого — і в амбасаді прочитають Кучмовий указ, то й знатимуть. Сумніваюся, що в якийсь інший рік, більш успішний для взаємин з Європою і Польщею насамперед, Леонід Данилович підмахнув би такий указ, що передбачає десятки заходів, зокрема й на території Польщі: встановлення меморіальних знаків, стел, пам'ятників, спрощення процедури перетину кордону виселеними українцями та їхніми нащадками, а також відкриття музеїв і дослідницьких центрів.

      Друга зі згаданих причин може зручно накластися на передвиборчу кампанію у Західній Україні, де рейтинг кандидата від влади надзвичайно скромний і де його незлюблять бодай за те, що при слові «трускавки» він шукатиме у кишені соняшникове насіння. Між іншим, хоч епопея видворення українців зі «східних кресів» тривала з 1944 по 1947 роки, основний удар вшанувань, згідно з президентським указом, призначено в Рівненській, Волинській, Львівській та Тернопільській областях на нинішні вересень-жовтень, тобто в пiк виборчої кампанiї.

      У кожній історії, навіть трагічній, за 60 років залишається тільки трішки історії, решта — політика. Від того подеколи історичні дати набувають брутальних відтінків.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>