Бандера вирушає у похід

До 70–рiччя Української повстанської армії у Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка, відкрили документальну виставку «Сила волі. Провідники визвольного руху» про чоти­рьох лідерів визвольного руху — Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука. З нею організатори планують об’їхати всю Україну. Для зручності пересування Україною експозицію оформили у вигляді 12 плакатів.

Виставка розповідає про життя чотирьох людей, які стали символами боротьби українців за свободу. Про повстанське минуле та особисте життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери розповідають фотографії, архівні документи та спогади їхніх сучасників. Чимало світлин і документів представлено вперше. Авторами експозиції є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею–меморіалу «Тюрма на Лонцького» Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

Юрій Кук, син головкома УПА Василя Кука, розповів «УМ», що вважає такі заходи вкрай важливими, бо «наш народ завдяки нинішній владі знову намагаються затягнути в радянщину, принижуючи цим весь визвольний рух». Влада ж повинна була відзначати 70–річчя УПА, бо вона ж влада українська, а не радянська, аргументує пан Кук. «Треба в патріотичному дусі виховувати українців, — провадить він. — Якби батько не змушував мене багато читати та вчити напам’ять вірші Шевченка, мене б повністю русифікували, як це намагалися зробити з усіма в той час».

«Одна з ознак зрілості нації — здатність у ключових моментах історії йти на жертви заради речей, яких не можна побачити чи торкнутись, — розмірковує кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету ім. Шевченка Іван Патриляк. — Велика заслуга цих людей — вони змогли віддати своє життя заради ідей, що в той час вважалися програними. Якось я питав у Ірини Козак, котра свого часу воювала поруч із Шухевичем: «Чому він не втік, коли було ясно, що боротьба програна?». Замість відповіді пані Ірина розповіла, як вони колись дискутували на цю тему. Тоді Шухевичу казали: не може бути, щоб нас забули у світі, обов’язково буде допомога з–за кордону, на що він розсміявся та промовив: «Будемо боротися самі, бо ніхто не допоможе». А коли його почали переконувати тікати на Захід, Шухевич вiдповiв: «Та кому ми там потрібні? Станемо звичайними іммігрантами. А тут ми треба. Тому краще вмерти тут та залишити в душах людей надію, ніж спитися в чужих кабаках». Це показує, що в них була купа можливостей втекти, але вони відмовилися від цього заради вищих ідеалів».

Виставку можна буде оглянути до 4 листопада (щодня з 10:00 до 19:00, крім понеділків) у Національному музеї Тараса Шевченка.