Женіть з порога яничар!

Доброго дня творцям газети, усiм її читачам! Дозвольте вдруге вийти з замiткою до газети. Перша була 17 березня 2011 року — «Такого свинства, як сьогоднi, не бачила i не чула». (У минулорiчному листi панi Марiї йшлося про її життєвий шлях та соцiальнi i полiтичнi колiзiї нинішнього часу — Ред.). Дякувати газетi, я стала в селi найпопулярнiша з бабусь, на мою адресу надiйшло 11 листiв–подяк за замiтку, два задушевнi листи з Волинi — їх автори привiтали мене з Рiздвом Христовим i Новим роком. Листуюся з ними, запросила погостювати влiтку. Мiсяць гостили, допомагали на городi, хату i подвiр’я зробили як цяцьку, хорошi люди, чеснi.

Що мене на 88–му роцi життя бентежить? Найголовнiше — це те, що Україною керують не українцi, а бандити–iноземцi, якi залiзли до державного корита. Україну спустошують матерiально та духовно. За так званої радянщини спустошили землi України, українцiв примусово заганяли в сози, комуни, колгоспи. Мiльйони загинули пiд час колективiзацiї, потiм геноцид зробили, у 1932—33 рр. виморили голодом, люди їли людей. Вiйну Сталiн затiяв, яка прокотилася по всiй Українi, пiсля вiйни — репресiї i висилка українцiв у всi кутки Росiї на каторжнi роботи. В усi точки свiту гнали українцiв, де вони гинули. А що зробили з землею? Завозили на поля день i нiч хiмiчнi добрива, якими ще й сьогоднi завалено лiсосмуги. На сьогоднi нашi неосяжнi поля стали не чорноземами, а сiроземами. Усе робили й сьогоднi роблять, щоб нашого українського не було.

Я мешкаю на Полтавщинi, в Карлiвському районi. У нашому районi було збудовано три цукрозаводи: Халтуринський, Карлiвський i Ланнiвський. На сьогоднi вiд Халтуринського залишилися спогади, оскiльки обладнання вирiзали i вивезли в Росiю на металобрухт. Карлiвський цукрозавод закрили, розтягують потроху. У Карлiвцi працювали два машинобудiвнi заводи. Сьогоднi продукцiї цi заводи майже не випускають, робiтникiв звiльнили. Така ж доля й меблевої фабрики.

На кожному кроцi iде наступ на все українське. Вiдiбрали нашу рiдну мову. Значить, за людей не вважають. Не встигли скалiчити у ВР i Януковичем українську мову, як швидко з’явилася росiйська. Ми вже їмо не хлiб, а хлєб, крупа з української пшеницi стала пшенiчной, гарох, авсянка, фасоль тощо, все в магазинах називають росiйською.

У Климiвцi, де мешкають 99,9 вiдсотка українцiв, ходять якiсь яничари, запрошують батькiв, щоб записували своїх дiтей у росiйськi класи. Для чого? Майже щодня нас, климiвцiв, вiдвiдують агiтатори — компартiйцi та «регiонали». Як настирливi пiдгузеннi мухи, заносять пачками агiтки. Якi ж це треба мати грошi на такi дорогi агiтки? Я вже з двору виганяла декого з них, все одно лiзуть до оселi. Що ж обiцяють оцi пiдлi душi, якi найнялися до Симоненка та Януковича? Поки що грошей не дають, але обiцяють виплатити по 150—200 грн. Половину до виборiв, а решту — пiсля них, проте ставлять умови записатися на список, повiдомити данi паспорта i зробити пiдпис за отриманi грошi. Поки що тiльки обiцянки–зондування. Оце так готують захист «регiонали» i комуняки, щоб залишитися паскудити Україну, доруйнувати її i приєднати нас до Росiї. Усе йде чiтко, суворо заплановано Москвою, пiдтримане Януковичем та українським парламентом.

Звертаюся до всього українського народу, до кожної людини. Шановнi мої краяни, шановнi українцi! Сьогоднi Бог дав нам востаннє шанс вiдстояти неньку–Україну, прийти i проголосувати за патрiотiв–українцiв. Жодного голосу не надати за «регiоналiв», комунiстiв, литвинiвцiв та пiдкуплених владою партiй.

Звертаюся до агiтаторiв, розповсюджувачiв похвали на iм’я комунiстiв i донецької хунти чужоземцiв. Ви ж українцi, де ваша совiсть, повага до України? Ви губите Україну назавжди нарiвнi з тими, що проголосують за чужоземцiв. Не губiть України!

Немає потреби змiнювати мову в Українi. Люди добре розумiються, схiдняк i захiдняк жили мирно, i на тобi, Януковичу захотiлося подiлити нас, українцiв, обрусити.

Сьогоднi тужимо за Ющенком, каємося, що повiрили людинi, яка знiмала в молодостi шапки з людей, виривала з вух у жiнок сережки, ґвалтувала. Сьогоднi вже в чинi «проффесора» цiєї ганебної справи оббирає нас кожного до нитки. Гребе пiд себе всi багатства нашi, українськi, збагачує свою сiм’ю, своїх однодумцiв, колишнiх співкамерникiв.

Хто пiднiме голос проти цiєї банди Януковича, того вiдправлять на той свiт, у тюрми.

А як сьогоднi зi шкури пнуться тимошенкiвцi, литвинiвцi, яценюки. Партiя регiонiв (бандократiя) i так звана Об’єднана опозицiя — це єдине кубло багатiїв, казнокрадiв, продажних душ. Є в цiй Об’єднанiй i патрiоти України, якi ще вiрять тимошенкiвцям i пiдтримують їх. В усi часи вiльної України за 20 рокiв тимошенкiвцi для нашої держави робили тiльки зло пiд виглядом добра.

Вдумайтеся, шановнi патрiоти. Я вас поважаю, але як жiнка, мати, бабуся, прабабуся (скоро стану прапрабабусею), яка пережила голоди, поневiряння на шахтах Донеччини, спробувала колгоспної панщини, зазнала нiмецької окупацiї, сьогоднi застерiгаю кожного українця: проснiмося вiд солодких обiцянок комунiстiв–чужоземцiв, зайд–«регiоналiв», перевертнiв литвинівців, об’єднаних яценюкiв, тимошенкiвцiв. Давайте оберемо людей до державного управлiння патрiотiв–українцiв на чолi з В. А. Ющенком. Дамо шанс «Нашiй Українi» набрати найбiльше голосiв у ВР. Вiрю, цi люди наведуть лад в Українi. Згаємо час — позбудемося нашої державностi. Колись будуть тiльки iсторичнi згадки про Україну.

І наостанок звертаюся до жiнок–українок. Шановнi мої! Нас в Українi бiльшiсть. Ми сьогоднi майже в кожнiй сiм’ї є будiвничими. Наше завдання — розгорнути передвиборчу агiтацiю за патрiотiв України. На сьогоднi мої земляки — климiвчани, карлiвчани — мають бажання вiддати голоси на виборах за єдиного дiйсно чесного українця В. А. Ющенка. Давайте ж об’єднаймося i таки вiдстоїмо Незалежнiсть України мирним шляхом, своїм голосом.

Благаю кожну з вас, не продавайте нiкому свiй голос. Покупцi вже на кожному порозi домiвок. Сподiваюся, що мiй голос почують усi читачi газети, їхнi сiм’ї, рiднi, сусiди, товаришi.

Хай Бог дає нам кожному розум, смiливiсть, патрiотизм, згуртованiсть, перемогу на виборах до ВР!

Дякую всiм читачам, якi надiслали листи–подяки менi за матерiал 17 березня 2011 року.

Хай буде мир! Хай буде вiльна Україна!

З повагою до вас!