Підписавши скандальний мовний закон у середу, Президент Янукович відкрив скриню Пандори: в усіх куточках України тільки й мови, що «про мову». У Львові, скажімо, оперативно створили Страйковий комітет за участю представників опозиційних політсил та громадських організацій — обговорювали наступнi протестні дії. А в Донецьку тим часом міська рада жваво звітує, що вже мало не завтра готова закріпити статус російської мови в регіоні.
Мовний закон знову виводить людей на вулиці: активісти–захисники української мови закликають національно свідому громадськість зібратися в День Незалежності біля Українського дому. Там нових протестантів обіцяють дочекатися й учасники діючого «мовного» протесту — своєї акції вони не згортатимуть принаймнi до 24 серпня. Під Українським домом досі голодують четверо активістів.
Інший — «рускоговорящій» — майдан вирішила організувати Партія регіонів. Прес–служба «регіоналів» навіть запевнила журналістів, що «у багатьох містах України на центральні площі міст вийшли люди, які вітають це рішення». Лише в Дніпропетровську на Фестивальний причал прийшли подякувати Януковичу за пiдпис більше 5 тисяч ощасливлених мешканців. В Одесі «регіонали» нарахували таких три тисячі, у Луганську — стільки ж.
Щоправда, гарну картинку «загального щастя» зіпсували ЗМІ: керівник громадського руху «Спільна справа» в Дніпропетровській області Віктор Романенко повідомив «Радіо «Свобода», що на мітинг у «добровільно–примусовому порядку» звозили освітян та медиків із різних міст області — Дніпродзержинська, Павлограда тощо. Не на камеру учасники акції говорили, що декого задля участі в акції викликали з відпустки.
Джерело в Донецькій облдержадміністрації також визнало, що працівників держустанови змушували йти на «мовний» мітинг.
У партійній заяві «регіонали» зазначають: «Тепер завдяки новому закону кожен громадянин України зможе вільно використовувати свою рідну мову в усіх сферах суспільного життя». І Президент, мовляв, зробив усе необхідне для того, щоб у суспільстві нарешті «утвердилось взаєморозуміння і згода щодо мовного питання».
Але «згодою», яка ввижається «регіоналам», насправді й не пахне. Представники об’єднаної опозиції запевнили на прес–конференції, що розпочинають підготовку до процедури імпічменту Президента Віктора Януковича (а для нього, до речі, необхідно щонайменше 300 голосів у парламенті). «Ніякого закону про мови немає. Є акт, підписаний Януковичем, завідомо злочинний», — наголосив «НУНСiвець» Анатолій Гриценко. Він додав, що опозиція в парламентi не має наміру втягуватись у ці ігрища «з нібито внесенням до закону поправок» у вересні.
Перше символічне рішення про початок імпічменту, під яким «повинен підписатися кожен депутат кожної ради, який це підтримує», було ухвалено під час народного віча в Миколаєві на Львівщині. Подібні акцiї опозиціонери закликають провести в усіх небайдужих до долі української мови регіонах. Там депутати місцевих рад мають прийняти рішення про невизнання дії закону «Ка–Ка» на території своїх громад. «Там діятиме стаття 10 Конституції, яку ніхто не може скасувати», — каже народний депутат від БЮТ Сергій Соболєв.
А ось від масових акцій протесту опозиціонери хочуть відмовитися. Принаймні так заявляє керівник виборчого штабу опозиції Олександр Турчинов: «Ми не будемо збирати, виводити людей чи, тим більше, їм платити». У разі перемоги на парламентських виборах опозиціонери скасують прийняття мовного закону. (Так, наче це не вони дали можливість його ухвалити, хоч сам Арсеній Яценюк неодноразово божився не допустити цього). Обіцяють опозиціонери й притягнути до відповідальності Януковича та Голову ВР «за наругу над Конституцією і державною мовою».
Засудили дії Януковича й у партії «УДАР». У своїй заяві «кличкiвці» зазначили, що підписанням мовного закону Президент Янукович «продовжив курс на розкол країни».
У проукраїнської громади ще лишається примарна надія на рішення Конституційного Суду. Політолог, глава Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко не виключає варіант звернення до КС і скасування «мовного закону» його рішенням. «А може бути, що закон залишиться в такій формі. Просто будуть внесені поправки і доповнення, які посилять державний статус української мови», — цитує Фесенка «Інтерфакс–Україна».
Головний «фігурант» мовної пертурбації — Віктор Янукович — наразi доручив Прем’єр–міністру Миколі Азарову в найближчі дні створити робочу групу із залученням громадськості, відомих діячів освіти, науки і мистецтв, провідних фахівців iз мовних питань для розробки та внесення пропозицій у мовне законодавство.
Більшість батьків, які відправляють своїх дітей у перші класи одеських шкіл, обрали українську мову навчання. Про це повідомила на прес–конференції заступник начальника управління освіти Одеської міськради Вікторія Іщенко.
За даними управління, 52% батьків написали заяви, в яких висловилися, аби їхніх дітей навчали державною мовою, а 48% обрали російську.
Водночас кількість російськомовних класів цього року, порівняно з минулим, зросла: 1 вересня буде відкрито 33 такі класи, а в 2011–му їх було 26.
Пані Іщенко відзначила, що перші класи цього року формувалися за обраними батьками мовами навчання (російською чи українською) згідно з прийнятою Одеською міськрадою «Програмою збереження і розвитку російської мови на період з 2011 по 2015 роки».
У Києві захисники української мови «по гарячих слідах» учора провели своєрідну акцію протесту проти мовного закону: почепили стрічки «Голодую!», «SOS!», «Встаю з могили» на голови статуям великих українцiв. «Ми обрали ті пам’ятники, які уособлюють людей, що боролися за Україну, українську ідею, вели просвітницьку роботу, — розповіла «УМ» учасниця акції Олена Довганюк. — Якби вони жили в наш час, то були б теж проти мовного законопроекту». Так, до вияву громадської проукраїнської позиції активістів «приєдналися» Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Ярослав Мудрий, козак Мамай і В’ячеслав Чорновіл.
Сергій Ківалов,
народний депутат від ПР, автор мовного закону:
— Підписання Президентом Віктором Януковичем Закону «Про засади державної мовної політики» — це перемога здорового глузду, раціонального підходу і прагматизму над націоналістичними неаргументованими викриками. Ідеального закону не існує апріорі, критики знайдуться завжди. Але політика держави в мовному питанні має бути чіткою, аби не давати приводу для спекуляцій.
Віктор Ющенко,
Президент України 2004—2009 рр:
— Підписання Президентом закону про мови свідчить про недалекоглядний вибір влади на користь політичних короткострокових інтересів однієї політичної сили і нерозуміння гуманітарної та національної суті цього питання. Від початку влада дивилася на це питання як на інструмент розігріву свого електорату — починаючи з Криму, Донецька, Луганська і 13 областей України. Просто провели поділ українців, поглибили розкол країни. Бо головне — це виграти жовтень, виграти за партійним списком. Це — пріоритет.
Дискусія з приводу долі законопроекту була тривалою, але виявилася неефективною, у тому числі через політиканство, бажання так званої об’єднаної опозиції отримати політичні дивіденди з цієї теми. Донести те, що мова — це націєутворюючий фактор, консолідуючий фактор, не змогли, бо хтось хотів нагрітися на цій темі. А зусиль справжніх патріотів, на жаль, виявилося недостатньо, щоб відстояти мову.
Олег Тягнибок,
лідер ВО «Свобода»:
— Президент Віктор Янукович узяв на себе персональну відповідальність за брутальну зневагу до Конституції України, законів України та нагнітання українофобської політики, що розпочалося з його першого дня при владі. Підписом під мовним законом Янукович остаточно перекреслив себе як гаранта Конституції України, адже закон є антиукраїнським не лише за своєю суттю, а й формально суперечить Конституції, Регламенту Верховної Ради України та іншим законодавчим актам.
Заяви проросійських керманичів на місцях про присвоєння особливого статусу російській мові в регіонах «прямо тут і зараз» не є голослівними. Як пояснив «УМ» заступник голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський («НУНС»), якщо керуватися лише мовним законом, то надати новий статус російськiй буде дуже просто. І хто там чекатиме обіцяних Президентом правок!
«Для цього потрібно взяти лише результати перепису населення, — каже Ключковський. — Щоправда, необхідно, аби ці результати були офіційно передані місцевим органам самоврядування, а на це потрібен певний час. І на підставі даних цих переписів, як зазначено в законi, місцева рада може оголошувати статус мови. Але, за Конституцією, місцева рада не може цього робити. Тому–то й колізія. Тут повинна була б застосовуватися Конституція. Але, ясна річ, що в цьому випадку ніхто не буде дотримуватися букви закону. Стиль роботи цієї влади — діяти напролом. Є закон чи його немає — вони зроблять, як хочуть, а ви потім доводьте щось у суді, який знаходиться у відомо чиїй кишені. Ситуація складається достатньо негативна. І тільки активна протидія і «качання своїх прав» іншою частиною України може зупинити цей процес».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
