Уже вкотре звертаюся до МОНУ, але все безрезультатно. Складається враження, що подiбно до 20—30–х рокiв XX ст. психологiчну службу в системi шкiльної освiти в Українi намагаються свiдомо знищити.
Маю 20–рiчний стаж роботи практичним психологом. Розпочинав дiяльнiсть, маючи ставку, а ще — факультатив iз психологiї та етики сiмейного життя. Останнi чотири роки ставку скоротили до 0,75, не маю жодної години факультативних занять iз психологiї.
Із вашого мiнiстерства менi вiдповiдають, що на ставку не вистачає кiлькостi учнiв у гiмназiї. Я просив надiслати менi й колегам наукове обґрунтування i розрахунки щоденного навантаження на психолога. Вiдповiдi не дочекався.
Вважаю абсурдним i недержавницьким такий пiдхiд до розвитку психологiчної служби в системi шкiльної освiти. Глибоко переконаний, що сьогоднi в Українi з її жахливим соцiальним тлом кожна дитина (успiшна вона чи не зовсiм) потребує щоденної уваги й пiдтримки психолога. У мене в гiмназiї їх 549.
Учитель–предметник, маючи ставку, працює лише з кiлькома класами. Практичний психолог же, маючи 0,5—0,75 ставки, змушений щоденно працювати не тiльки з усiма учнями, а й з учителями, батьками.
Обурює нескiнченна писанина, вiдсутнiсть будь–якої матерiальної бази. Чому ви, пане мiнiстре, i ваше вiдомство не домагаєтеся закласти в держбюджет окремим рядком кошти на забезпечення матерiальної бази шкiльної психологiчної служби?
З яким настроєм повинен працювати практичний психолог, отримуючи жалюгiдну платню?
Психологiчну лiтературу, перiодику за фахом, папiр i найнеобхiднiше для роботи я та мої колеги змушенi купувати власним коштом. Скiльки ж можна тягти з родини вiдчутнi кошти? То, може, мiнiстерство подiлиться з практичними психологами?
Чому б вам як очiльнику мiнiстерства i «регiоналу» (якi «постiйно думають про кожного i почують кожного») не зiнiцiювати видання щорiчного Збiрника МОНУ для практичних психологiв системи шкiльної освiти, де друкували б кращi науковi методики, науковi розробки, корекцiйнi програми та iнструментарiй їх реалiзацiї, огляд психологiчної лiтератури тощо? Це була б конкретна справа i вiдчутна допомога нам, освiтянам.
Багаторiчний досвiд практичної роботи в гiмназiї доводить, що було б доцiльно до шкiльного компоненту, рiчного плану ввести в 2—8–х класах обов’язковий урок психологiї. По–перше, урок дасть можливiсть системно працювати з дитиною, колективом, кiлька рокiв поспiль застосовуючи всi сучаснi види, форми дiяльностi. По–друге, психолог краще знатиме кожну дитину. По–третє, це дасть можливiсть щоденної живої, конкретної практичної роботи.
Пане мiнiстре, чекаю вашої вiдповiдi на свої запитання, що турбують практичних психологiв та про якi бiльшiсть не наважується сказати вiдкрито, побоюючись, що заберуть i те, що є. У мене забрати нiчого, хiба що повiтря!
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
