Останнi подiї у Верховнiй Радi, маю на увазi так званий закон про мови, мабуть, нiкого не залишили байдужими. Чого не вистачає нашим росiянам та їхнiм прихильникам? Чому такий закон про мови нам пишуть рiзноманiтнi пiдрахуї (слово «пiдрахуй» часто вживав Кiвалов, коли був головою ЦВК пiд час виборiв) — єфремови, чечетови, колiсниченки, болдирєви? Той же пiдрахуй не може злiпити й двох фраз українською.

Уже вкотре звертаюся до МОНУ, але все безрезультатно. Складається враження, що подiбно до 20—30–х рокiв XX ст. психологiчну службу в системi шкiльної освiти в Українi намагаються свiдомо знищити.

Збурили «регiонали» народ i собi ж зробили гiрше. Навiть у росiйськомовних громадян ця дешева гра викликала огиду. Не набрали вони собi цим очкiв. Навпаки, це вовтузiння з мовою тiльки принизило Президента, бо там, де в державi сильний Президент, таке не роблять.