Смерть Президента

13.03.2012
Смерть Президента

Микола Плав’юк.

Він об’єднав два століття, дві українські епохи — боротьби за незалежність початку ХХ ст. і становлення України де–юре незалежної наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. Збереглося відео, як 22 серпня 1992 року Микола Плав’юк передає Леонідові Кравчуку клейноди президентства Української Народної Республіки. Складаючи свої повноваження, уряд УНР у вигнанні виконував постанову Трудового Конгресу (тобто парламенту УНР) від 1919 року, підписану головою директорії УНР Петлюрою. В документі йшлося: керівні органи республіки припиняють діяльність у разі проголошення незалежної України. «Так закінчився конфлікт між УНР та УРСР», — писала українська преса у 1992 році. Перший Президент незалежної України Леонід Кравчук відповів теж символічним жестом — підписав указ про надання Миколі Плав’юку українського громадянства.

Родом Микола Плав’юк — з села Русів Снятинського повіту нинішньої Івано–Франківської області. У 1941–му 16–річним юнаком вступив до ОУН. У 1945 році став у ряди Другої дивізії УНА, що формувалася за кордоном, аби перейти фронт і діяти в тилу Червоної армії. Та кінець війни застав Плав’юка в Чехії, де дивізія потрапила в полон до американців. Учився в Мюнхені, закінчив університет, фах — економіст. У 1950–х переїхав до Канади, де невдовзі висунув ідею про створення громадського об’єднання «Ідеологічно споріднені націоналістичні організації (ІСНО)», а в 1964 р. його очолив. Далі — роки роботи в середовищі закордонного українства. Був головою Світового конгресу вільних українців (СКВУ). У 1989 році Плав’юка обрали віце–головою УНР в екзилі, а по смерті Миколи Лівицького він отримав повноваження голови УНР.

По незалежності Микола Плав’юк не спостерігав за українськими подіями здалеку — часто жив в Україні, брав участь у полеміці, гостро реагував на актуальні події та тенденції. «Його шляхетність, естетичний смак, уміння слухати людей, їм співчувати, допомагати інколи аж ніяк не гармонізували з усталеним образом «бо­йовика ОУН». Таким, напевно, має бути сучасний український націоналіст», — пише на спомин про Миколу Плав’юка публіцист, перший заступник ОУН Богдан Червак.

Поховають Миколу Пла­в’юка 15 березня у Торонто. У цей час у Володимирському соборі в Києві правитимуть панахиду за померлим президентом УНР.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>